24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Попри сучасний розвиток медицини, недуга залишається серйозним викликом для системи охорони здоров'я. Особливо в Україні, де ситуацію із захворюванням на туберкульоз погіршила війна.
УНН розбирався, скільки українців наразі хворіють на цю недугу, як в Україні лікують туберкульоз і де та як можна отримати ефективну та безоплатну допомогу.
Туберкульоз в Україні: як мапу захворюваності змінила війна
Лікарка-фтизіопульмонолог, експертка Національного порталу з імунізації Оксана Молода говорить: через ускладнений доступ до медичної допомоги, який спричинили бойові дії, люди не звертаються до лікаря вчасно. Тому, з одного боку, кількість виявлених хворих у порівнянні з минулими роками зменшилася, а з іншого – побільшало запущених випадків захворювань.
Спостерігається зниження показника захворюваності на туберкульоз у порівнянні з 2024 роком на 18,2%. Насправді це демонструє нам саме недостатній рівень виявлення туберкульозу – говорить експертка.
Вона наводить статистику: за 9 місяців 2025 року зареєстрували 11 614 випадків туберкульозу (зокрема, серед дітей виявили 408 випадків захворювань).
Найбільше нових випадків туберкульозу зареєстрували у:
- Одеській;
- Кіровоградській;
- Дніпропетровській;
- Житомирській;
- Закарпатській областях.
Оксана Молода пояснює: такий регіональний розподіл пов'язаний, в першу чергу, із внутрішньою міграцією, коли українці із зони бойових дій та прифронтових територій (де вони довго не мали доступу до медичної діагностики та лікування), перебираються у відносно безпечні локації.
Окрема проблема - це стан здоров’я українських військових і цивільних, які повертаються з російського полону. Вони проходять обов’язкове додаткове обстеження на туберкульоз, однак окремого масштабного дослідження, яке б дозволило точно оцінити рівень захворюваності серед звільнених полонених, наразі немає, відверто визнає генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта.
Туберкульоз - специфічна інфекція, яка переходить у важку форму під впливом додаткових факторів ризику. Одним із таких факторів є саме перебування у в’язниці або в полоні. Навіть у місцях несвободи в Україні рівень поширеності туберкульозу вищий, ніж серед загального населення, а умови, в яких утримують українських полонених у росії, ще більше погіршують ситуацію
Після повернення з полону звільнених українців обстежують на туберкульоз. Спочатку це рентгенологічне дослідження, а якщо лікарі виявляють зміни, характерні для туберкульозу, пацієнтам призначають додаткові профільні тести. Такий підхід дає змогу виявляти хворобу вже після звільнення та визначати подальшу тактику лікування.
Окрему проблему, за словами фахівця, становить підхід російської сторони до лікування.
росія не використовує стандартизовані міжнародні схеми лікування туберкульозу, а застосовує власні підходи. За свідченнями людей, з якими спілкувалися після повернення, навіть у випадках, коли діагноз туберкульозу був встановлений, лікування могло надаватися нерегулярно або не в повному обсязі. Зокрема, замість кількох необхідних препаратів людина могла отримувати лише один
Через це після повернення українських полонених медики нерідко стикаються з формами лікарсько-стійкого туберкульозу. У таких випадках пацієнтам доводиться призначати складніші та серйозніші схеми лікування, ніж ті, які вони могли отримувати в росії.
Володимир Курпіта підкреслив, що це створює додатковий виклик для української системи охорони здоров’я.
Як передається туберкульоз і хто в зоні ризику?
Туберкульоз поширюється через повітря, а не повітряно-крапельним шляхом, як вважали раніше. Заразитися ним неможливо через:
- поцілунки;
- рукостискання;
- спільне користування постільною білизною;
- їжу та напої;
- посуд.
Єдине джерело інфекції - хворий, який під час дихання виділяє в повітря аерозоль із мікобактеріями туберкульозу.
Захворіти може будь-хто: ризик інфікування не визначається ні соціальним статусом, ні рівнем доходів, ні статтю людини.
Як запідозрити в себе туберкульоз та коли звертатися до лікаря?
Серед основних симптомів, які мають насторожити та змусити людину звернутися до сімейного лікаря або, за потреби, безпосередньо до фтизіатра, медики називають:
- тривалий кашель (понад 2 тижні);
- підвищена температура;
- слабкість;
- нічна пітливість;
- втрата ваги;
- задишка;
- біль у грудній клітці.
Зауважимо, діагностика туберкульозу в Україні безоплатна.
А от затягування зі зверненням за медичною допомогою може призвести до:
- ураження легенів та хронічного кашлю;
- кровохаркання;
- поширення інфекції на інші органи;
- токсичних реакцій;
- послаблення імунітету та загрози смерті без
лікування.
Як діагностують та лікують туберкульоз в Україні
Для підтвердження діагнозу сімейний лікар призначає обстеження - рентгенологічні, лабораторні, мікробіологічні.
Серед сучасних методів діагностики:
- флюорографія та рентгенографія;
- мікроскопія мокротиння (дозволяє виявити бактерії);
- бактеріологічний посів (підтверджує наявність
збудника, а й визначає стійкість до антибіотиків);
- туберкулінові та імунні тести;
- сучасні молекулярні тести (ПЛР та
молекулярно-генетичні тести, що дозволяють виявити ДНК бактерій).
Допомогу хворим на туберкульоз українцям надають за пакетом "Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних та амбулаторних умовах". Послуги можна отримати у 25 спеціалізованих протитуберкульозних закладах та у 962 закладах первинної медичної допомоги, які мають відповідні договори з НСЗУ.
НСЗУ оплачує медзакладам 49 620 грн за лікування одного пацієнта у спеціалізованому закладі та 835 грн на місяць за супровід пацієнта на рівні первинної медичної допомоги.
Окремо медзаклади забезпечують безоплатними медичними препаратами для лікування недуги. Їх закуповують централізовано та видають пацієнтам на весь курс лікування.
Завдяки інноваційним лікам тривалість лікування чутливого туберкульозу вже скоротили до 4-6 місяців. А лікування лікарсько-стійкої форми хвороби наразі триває переважно 6-9 місяців. Профілактичне лікування туберкульозу тепер можна пройти всього за 1-3 місяці, а захист від недуги триває понад 10 років.
Профілактика туберкульозу
Медична та соціальна профілактика туберкульозу в сучасних умовах передбачає:
- вакцинацію БЦЖ новонароджених;
- регулярні обстеження людей із груп ризику;
- лікування латентної туберкульозної інфекції;
- підвищення рівня життя;
- боротьбу зі шкідливими звичками (зокрема, курінням
тютюнових виробів);
- поліпшення умов праці й житла;
- популяризацію здорового способу життя серед
населення.
Вакцинація дітей проти туберкульозу в Україні: що необхідно знати
В Україні вакцина БЦЖ проти туберкульозу для новонароджених залишається безоплатною, а її постачання до регіонів здійснюється у достатньому обсязі. Водночас окремі випадки, коли діти не отримували щеплення у пологових будинках, могли бути пов’язані не із загальнонаціональним дефіцитом, а з проблемами на рівні конкретних закладів або з неналежним формуванням заявок на отримання препарату.
Керівник національної програми імунізації Міністерство охорони здоров'я України Олександр Заїка акцентує: БЦЖ доступна для дітей, які народжуються у пологових будинках і перинатальних центрах, незалежно від форми власності закладу. Вакцина надходить у регіони через центри контролю та профілактики хвороб, а далі розподіляється між медзакладами відповідно до поданих заявок. Саме тому наявність препарату в конкретному пологовому будинку значною мірою залежить від організації цього процесу на місці.
В окремих випадках труднощі могли виникати через те, що медзаклад не подав заявку вчасно або не отримав вакцину з інших причин.
Додатковим чинником називає особливість самої вакцини БЦЖ, яка постачається у флаконах на 20 доз. У невеликих пологових будинках така кількість не завжди використовується одразу, однак на державному рівні дозволено відкривати флакон навіть для вакцинації однієї чи кількох дітей. Це рішення має розширити доступ до щеплення.
Також в Україні запровадили механізм супроводу дитини, яка не була вакцинована у пологовому будинку. У такому разі центри контролю та профілактики хвороб і лікарі мають забезпечити, щоб дитина змогла отримати щеплення пізніше, зокрема у закладі первинної медичної допомоги.
Окремо увагу експерт звернув на зміни до календаря щеплень. Якщо раніше вакцину проти туберкульозу рекомендували вводити на третій-п’ятий день після народження, то тепер її радять робити вже протягом першої доби. Такий підхід пояснюють тим, що при неускладнених пологах матір із дитиною часто виписують уже через кілька днів, і через це частина дітей не встигає отримати щеплення в пологовому будинку.
Крім того, строк, упродовж якого дитина може отримати БЦЖ без проведення діагностичної проби, збільшили до семи місяців замість двох. Це має спростити доступ до вакцинації для тих дітей, які не були щеплені одразу після народження. Фахівці наголошують, що БЦЖ насамперед захищає малюків від тяжких форм туберкульозу, тому зробити щеплення важливо саме у ранньому віці.
Наразі замовляти державну вакцину можуть не лише державні, а й приватні пологові будинки. Для цього заклад має подати заявку до центрів контролю та профілактики хвороб і відзвітувати про використання препарату. На рівні областей, своєю чергою, вже діють інструменти внутрішнього перерозподілу вакцин між закладами, якщо в одному з них препарат є у залишку, а в іншому виникла потреба.
В Україні набрав чинності оновлений Календар профілактичних щеплень01.01.26, 18:02