КИЇВ. 21 листопада. УНН. Станом на 20 листопада на пост керівника було висунуто дві кандидатури – корейця Кім Йонг Яна і росіянина Олександра Прокопчука, чинного віце-президента Інтерполу та брата українського дипломата, можливість обрання якого викликає стурбованість низки держав цивілізованого світу, передає УНН.
Як повідомили УНН в Інтерполі, вибори до Виконавчого Комітету ICPO (Інтерполу), у тому числі обрання президента, відбудуться вранці середи, 21 листопада, під час закритої сесії.
Після закриття Генеральної Асамблеї, яке відбудеться сьогодні ж, Генеральний секретар організації Юрген Шток проведе прес-конференцію, на якій озвучить ключові результати Асамблеї, зокрема результати голосування.
Зазначимо, що лише напередодні Шток мав особисту зустріч та бесіду з міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. Останній під час переговорів висловив занепокоєння щодо російської кандидатури в президенти Інтерполу.
Звернення Генсека Інтерполу очікується о 14:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом).
У ICPO також пояснили УНН процедуру сьогоднішнього голосування та представлених кандидатів.
"Президент обирається через дві третини голосів", - пояснили в Інтерполі - Будь-яка країна-член може висунути кандидата під час сесії Генеральної Асамблеї до дня виборів. Усі голоси мають однакову вагу і немає права на вето. Станом на вівторок, 20 листопада, офіційно представлено дві кандидатури на пост Президента".
Як і передрікали раніше ЗМІ, кандидатами в Президенти Інтерполу стали старший віце-президент, що наразі тимчасово очолює ICPO, 57-річний Кім Йонг Ян з Південної Кореї, та росіянин, Олександр Прокопчук, також 57 років, який з 2016 року є віце-президентом Інтерполу.
Про корейського кандидата відомо не так багато. Кім народився у Південній Кореї і є офіцером корейської поліції. У період З 2015 по 2018 роки Кім був призначений віце-президентом, який представляє Азію в виконавчому комітеті Інтерполу, а з осені 2018 року кореєць тимчасово виконував обов'язки Президента організації.
Кандидат номер два – Олександр Прокопчук, генерал-майор російської поліції, уродженець України при СРСР, який, зокрема, першу свою освіту – філологічну - здобув у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. Пізніше, щоправда, Прокопчук переїхав в Москву, де кардинально змінив вид діяльності. У 90-ті він обіймати посаду в тодішньому міністерстві міжнародного співробітництва, на початку 00-х працював у податковій сфері, а у 2003 році, після того, як податкову поліцію в Росії скасували, а її функції передали МВС, почалась робота Прокопчука в російських силових структурах.
Мабуть, найбільший резонанс в інформаційному просторі щодо біографії російського кандидата викликало повідомлення про те, що молодший брат Олександра, Ігор Прокопчук являється чинним Постпредом України при ОБСЄ та вже понад 8 років представляє Україну за кордоном.
Одразу після повідомлення в українському МЗС стали на захист молодшого Прокопчука, зазначивши, що "за весь час після початку російської збройної агресії проти України не мали місця жодні дії, які могли б скомпрометувати Постійного представника України при ОБСЄ" Ігоря.
Водночас до його старшого брата Олександра в Україні ставляться куди більш скептично.
Так, народний депутат Антон Геращенко назвав російського кандидата в очільники ICPO "кадровим співробітником російської розвідки, інфільтрованим в Інтерпол".
Ба більше, за словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, у разі, якщо Прокопчука все ж оберуть в президенти, Україна розгляне питання про призупинення свого членства в ІСРО.
Зазначимо, що Україна стала далеко не єдиною державою, яка пригрозила вийти з Інтерполу, якщо його очолить росіянин.
Депутат Європейського парламенту Ребекка Хармс першою закликала країни ЄС залишити організацію у разі обрання Прокопчука.
ЇЇ заклик почули, зокрема, у Литві, а також у Сполученому Королівстві.
Крім того, невдоволення кандидатом від РФ висловили провідні політики США і Німеччини.
Нагадаємо, необхідність обрати нового кандидата на посаду президента Інтерполу виникла після скандального зникнення попередника, Мен Хунвея, під час його подорожі у Китай.
29 вересня він відбув з Франції в Китай і з того часу не виходив на зв’язок, після чого прокуратура Ліона ініціювала розслідування у зв’язку з його зникненням. 7 жовтня влада Китаю повідомила про затримання 64-річного Мен Хунвея за підозрою в порушенні закону, а міністерство громадської безпеки КНР заявило, що екс-глава Інтерполу підозрюється у хабарництві та інших злочинах.