Освітній омбудсмен повідомив, що на тлі зростання потреби у шкільних психологах учні й педагоги можуть безоплатно отримати кваліфіковану підтримку в психологічній службі закладу освіти, інклюзивно-ресурсних центрах, у сімейних лікарів/ЦПМД, центрах ментального здоров’я та життєстійкості, а також через програму "Ти як?" і гарячі лінії МОЗ.
В Україні зростає потреба у більшій кількості шкільних психологів. Де отримати кваліфіковану безоплатну допомогу як учням, так і педагогам, розповіли на офіційному сайті освітнього омбудсмена України, передає УНН.
Деталі
Передусім учасники освітнього процесу можуть звернутися за підтримкою до психологічної служби закладу освіти – психолога чи соціального педагога.
Психолог може здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників).
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) – установа, що утворюється для забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, зокрема у закладах професійної, фахової передвищої освіти та інших закладах освіти через проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.
ІРЦ надає послуги особам з особливими освітніми потребами, які проживають (навчаються) на території відповідної територіальної громади (відповідного району), відповідного міста (району міста), за умови подання необхідних документів.
Психологічну підтримку безоплатно можуть надавати сімейні лікарі, терапевти чи педіатри у Центрах первинної медичної допомоги.
Звернутися також можна до центрів ментального здоров'я. Це спеціалізовані простори, де дорослі та діти можуть отримати психосоціальну та психіатричну допомогу в безпечному середовищі та без упередженого ставлення. Вони надають послуги психосоціальної підтримки, кризової допомоги та спеціалізованої психіатричної допомоги.
Крім того, можна отримати допомогу в Центрах життєстійкості. Це дружній, безбар’єрний простір, куди може звернутися кожен житель громади та отримати підтримку психолога або проконсультуватися з фахівцем соціальної роботи.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я "Ти як?" повідомляє, що отримати підтримку можна:
- онлайн, не виходячи з дому: https://howareu.com/khto-mozhe-dopomohty-onlain-zvernennia;
- наживо, звернувшись до перевірених надавачів послуг з ментального здоров’я: https://howareu.com/dopomoha-oflain;
- звернувшись на гарячі лінії для негайного зв’язку з професіоналами: https://howareu.com/hot-lines
Гарячі лінії психологічної допомоги можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я:
- Лінія Національної психологічної асоціації – 0 800 100 102.
- Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції – 0 800 211 444.
- Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» – 0 800 210 160.
- Лінія ГО «Ла Страда-Україна» – 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).
В Україні зростає потреба у більшій кількості шкільних психологів: дані досліджень
Після початку повномасштабної війни емоційний стан дітей став одним із ключових викликів для освіти.
Результати фокус-груп із батьками та дані ЮНІСЕФ вказують: частина учнів демонструє підвищену тривожність, проблеми зі сном і падіння мотивації до навчання, а батькам дедалі складніше самостійно "витягувати" психологічну підтримку вдома. На цьому тлі експерти та учасники досліджень говорять про потребу збільшити кількість фахівців психологічної допомоги у школах.
За інформацією ЮНІСЕФ, психологічні наслідки війни для дітей є поширеним явищем. Батьки з різних регіонів повідомляють про зростання тривожності, надмірні страхи, фобії та смуток у дітей. Також серед типових проявів називають зниження інтересу до навчання, підвищену чутливість до гучних звуків і проблеми зі сном.
Окремий сигнал — розрив між потребою та зверненням по допомогу. За даними опитувань, три чверті дітей і молодих людей віком 14–34 років повідомляли, що потребують емоційної або психологічної підтримки, однак по допомогу звернулася менше ніж третина.
ЮНІСЕФ також наводить показники, які схожі на побутові дрібниці, але насправді є маркерами хронічного стресу: половина дітей 13 – 15 років має труднощі зі сном, а кожен п’ятий — нав’язливі думки та спогади, типові для проявів посттравматичного стресового розладу.
Стан батьків теж працює як фактор ризику. Фахівці наголошують: психологічний стан дитини тісно пов’язаний зі станом дорослих, які її оточують. Освітній омбудсмен раніше пояснював, що батьківський стрес здатен впливати на дитину, підвищуючи її вразливість до переживання стресу.
У фокус-групах і міжнародних оцінках повторюється одна логіка: під час війни діти потребують не разових розмов, а доступної, регулярної та професійної підтримки. Школа тут — найближча інфраструктура, яка охоплює більшість дітей щодня.
Саме тому збільшення кількості психологів у закладах освіти розглядають не як додаткову опцію, а як елемент безпеки освітнього середовища: для профілактики криз, підтримки адаптації та швидшого врегулювання конфліктів між учнями.