На тимчасово окупованій території Криму росія системно нав’язує своє громадянство, створюючи умови, за яких без російських документів людина фактично позбавлена можливості повноцінно пересуватися, працювати або отримати медичну допомогу. Як повідомив у коментарі УНН народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, це не питання добровільного вибору, а вимушена необхідність для виживання.
Деталі
За його словами, на початку окупації частина жителів Криму ще могла виїжджати з українськими документами. Однак із часом росія свідомо запровадила такі правила перетину, які фактично змусили людей оформлювати російські паспорти.
Ти змушений брати російський закордонний паспорт, щоб виїхати з Криму на територію росії, а далі ти рухаєшся або в Європу, або в інші країни вже по українському закордонному паспорту. Перший рік, два-три окупації ще наші виїжджали з території Криму за українськими паспортами. Але росія кожного разу ставила такі умови, що ти змушений був там отримати ще й закордонний паспорт російського зразка
Фактично йдеться про ситуацію, коли для фізичного виїзду з півострова людина повинна отримати російський документ, навіть якщо надалі користується українським паспортом за межами рф. За словами Чийгоза, це стало особливо відчутним після періоду карантинних обмежень та ізоляції Криму, коли можливості перетину суттєво ускладнилися.
Молодь з Криму масово оформлює та отримує українські паспорти — МВС22.09.23, 19:22 • [views_189739]
Окрему складність створює питання документування дітей, народжених уже після початку тимчасової окупації Криму. Щоб оформити українські документи (зокрема свідоцтво про народження), батьки змушені спочатку отримувати російські – інакше фізично вивезти дитину з півострова неможливо. У результаті люди опиняються в юридично вразливому становищі: без російських документів – немає можливості виїхати, з ними – ризик додаткових перевірок.
При цьому в Україні паспорти, видані окупаційною владою на території Криму, не визнаються. Перевірки під час в’їзду стосуються передусім діяльності особи під час окупації, зокрема можливих ознак колабораційної діяльності. Як наголошують представники кримськотатарської спільноти, отримання документа під тиском саме по собі не є свідченням співпраці з окупаційною адміністрацією.
Водночас, ситуація ускладнюється тим, що механізму повноцінної відмови від російського громадянства наразі фактично не існує. Після розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф процедура можлива лише через російські установи за кордоном або безпосередньо на території рф, що для багатьох є ризикованим або недосяжним. До того ж російська сторона часто затягує розгляд таких заяв або залишає їх без відповіді.
Отже, питання російської паспортизації в окупованому Криму має системний і політично вмотивований характер. Ідеться не про вільний вибір людей, а про інструмент тиску, який окупаційна влада використовує для контролю над населенням. У більшості випадків отримання таких документів є вимушеним кроком для збереження базових можливостей: пересування, роботи, доступу до послуг, а не свідомою зміною громадянської позиції.