Спеціальний режим податкових пільг та митних преференцій Defence City, який держава позиціонує як один із ключових інструментів стимулювання розвитку оборонно-промислового комплексу, наразі стикається із серйозними викликами на етапі практичної реалізації. Попри високі очікування, кількість компаній, які долучилися до режиму, залишається мінімальною. Представники ринку та експерти сходяться на думці, що головна причина полягає в недосконалості законодавства. Профільні асоціації вже готують свої пропозиції задля його доопрацювання, пише УНН.
Необхідна синергія бізнесу і держави
Віцепрезидент "Українського міжнародного інституту відновлення", експерт ГС "Економічний дискусійний клуб" Ігор Гарбарук вважає, сам підхід до створення Defence City правильним і своєчасним. Однак без належного доопрацювання, на його думку, існує ризик того, що спецрежим залишиться декларативним механізмом.
"Для того, щоб воно (Defence City – ред.) працювало не декларативно, з ним потрібно працювати. Тобто, фактично, у цьому має бути зацікавлена і держава, і виробники зброї. І щоб це була така синергетична співпраця", - наголосив він у коментарі УНН.
Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City у підсумку повинен перетворитися на стратегічну модель економіки і стати основою української економіки в найближче десятиліття.
"Оборонно-промисловий комплекс має стати і бути основою економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% оборонно-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше", – зазначив економічний експерт.
Він наголошує на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні, отримували державні замовлення. Окрім того, важливим аспектом, за його словами, є також розвиток експорту товарів ОПК.
Тож, Гарбарук переконаний, що Defence City має бути не лише механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довгострокового підвищення якості товарів та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Бар'єри для потенційних резидентів
Одним із проблемних аспектів є вимога щодо проведення аудиту. Учасники ринку зазначають, що законодавство не дає потенційним резидентам чіткої відповіді на ключові запитання: за який саме період має проводитися аудит, хто має право його здійснювати та які стандарти при цьому повинні застосовуватися. Така невизначеність створює додаткові бар’єри для бізнесу.
Представники галузі наголошують, що відсутність чітких правил відкриває можливості для суб’єктивного трактування і, як наслідок, зʼявляються ризики зловживань. У підсумку замість спрощення доступу до спеціального режиму бізнес отримує додаткову регуляторну невизначеність.
Ще однією і, очевидно, найбільш резонансною нормою, яка викликає критику з боку бізнесу, є вимога щодо відсутності кримінальних проваджень у потенційних резидентів. Експерти наголошують, що така умова не відповідає українським реаліям, коли бізнес стикається зі спробами тиску з боку правоохоронців, та може суттєво обмежити коло потенційних учасників Defence City.
"Практика відкриття кримінальних справ, на жаль, часто має формальний характер: провадження реєструються за заявами конкурентів або в межах перевірок, після чого можуть роками "висіти" без активних слідчих дій. Часто кримінальний процес деякі недоброчесні правоохоронці можуть використовувати як елемент тиску на бізнес", - розповів у коментарі УНН голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
Зокрема, представники галузі прямо вказують, що в нинішніх умовах практично немає компаній, які б так чи інакше не фігурували у кримінальних провадженнях. При цьому мова часто йде не про доведені порушення, а про затягнуті або формальні справи, які можуть роками не мати процесуального завершення.
"Ми ж розуміємо, що зараз є дуже багато кримінальних проваджень, які розслідуються щодо бізнесу. Справи порушуються, роками вони є зареєстрованими, підозри нікому не пред'являються. Таких справ, на жаль, багато. У суд не передаються, але, фактично, при отриманні якоїсь інформації (про компанію – ред.), справа висить і видно, що вона порушена відносно посадових осіб або десь в цій справі кримінальній фігурує підприємство. І, звісно, це теж перешкоджає (долученню підприємств до Defence City – ред.)", - додав юрист.
У цьому контексті експерти також звертають увагу на порушення базового принципу презумпції невинуватості. Адже поки немає обвинувального вироку суду, вважати суб’єкта винним є юридично некоректно. Відповідно, прив’язка доступу до спеціального режиму до факту наявності кримінального провадження створює ризики маніпуляцій і може використовуватись як інструмент недопуску компаній до участі у Defence City.
Не менш важливим питанням є критерії щодо обсягу обороту компаній. Опитані УНН експерти підкреслюють, що чинні вимоги можуть фактично обмежити доступ малих і середніх виробників до Defence City, замість того, щоб сприяти розширенню виробництва озброєння та авіабудування.
В нинішніх умовах саме невеликі компанії відіграють ключову роль у розвитку оборонних технологій, особливо у сегменті безпілотних систем та інноваційних рішень. Відтак, їх виключення або обмеження доступу до спеціального режиму суперечить самій логіці стимулювання ОПК та ризикує перетворити Defence City на спецрежим для обраних.
Окремо бізнес звертає увагу на податкові дисбаланси. Зокрема, ідеться про ситуацію з ПДВ на комплектуючі. Нинішній підхід виглядає несправедливим щодо українських виробників.
"Коли ми говоримо про режим Defense City, необхідно розуміти, що, на жаль, багато стимулюючих інструментів, які б могли зробити цей режим дійсно дуже привабливим для оборонних підприємств, у ньому ще не передбачені. Можливо, вони з'являться в майбутньому. Це, у першу чергу, пов'язано, наприклад, з певними інструментами стимулювання оборонних підприємств", - зазначив у коментарі УНН економіст та авіаційний експерт, менеджер авіаційного сектору Богдан Долінце.
Зараз, за словами Долінце, на імпортні комплектуючі для оборонної техніки не розповсюджується ПДВ, тоді як український виробник, який виготовляє аналогічні компоненти всередині країни, змушений закладати у вартість продукції цей податок.
"Це, фактично, робить умови для українських виробників менш привабливими, ніж, наприклад, коли вони ці компоненти купують за межами України. Це не стимулює розвиток або локалізацію тих чи інших технологій і компонентів", - вважає Долінце.
Дія.City vs Defence City
Ще один аспект, який потребує уваги законодавця, - це взаємодія Defence City з іншими спеціальними режимами, зокрема Дія.City. Як зазначав експерт Богдан Долінце, компанії, які працюють в ІТ, але дотичні до оборонної галузі, фактично змушені обирати між цими режимами. Це створює додаткові обмеження для бізнесу і не враховує сучасну специфіку війни, де ключову роль відіграють саме технологічні рішення та інтеграція різних секторів.
За словами партнера юридичної компанії Equity Андрія Іваніва, наразі відбувається пряма конкуренція між Дія.City та Defence City. Останній, на його думку, поступається за привабливістю іншим моделям, зокрема Дія.City.
"Режим Дія.City в цьому плані набагато вигідніший. Пільги працюють одразу. Головне питання - невиведення капіталу. І, відповідно, немає якихось кардинальних плюсів у Defense City, які б мотивували (підприємства - ред.) на нього переходити", - зазначив юрист.
У профільному комітеті Ради чекають пропозиції від бізнесу
У комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки про проблеми із доступом компаній до резидентства в Defence City знають і готові вислухати пропозиції від представників бізнесу.
"Спецрежим Defence City вважаю правильною ініціативою. Але зрозуміло, що як будь-який новий механізм він потребуватиме додаткового підлаштовування. Для цього потрібні будуть консультації з бізнесом, який вкаже конкретні бар’єри і стримуючі фактори, і вже з цим потрібно предметно працювати", - зазначив у коментарі УНН член профільного комітету Ради Вадим Івченко.
Він переконаний, що законодавство, яким впроваджено спецрежим, потребує доопрацювання після консультацій із представниками бізнесу. Нардеп переконаний, що у разі напрацювання якісних змін до законів щодо Defence City і наявної консолідованої позиції парламенту, уряду та виробників, вони можуть бути швидко ухвалені Верховною Радою.
Його колега по комітету Геннадій Касай аналогічної думки. Він впевнений, що критерії вступу до Defence City необхідно спростити.
"Я гадаю, що це все (законодавство щодо Defence City - ред.) треба спрощувати. Знаю, що потроху запрацював закон, але є питання… Спростити, тому що абсолютно не вірно так робити в частині кримінальних справ (вимога щодо відсутності кримінальних проваджень, у яких би фігурували потенційні резиденти - ред.), бо дійсно у нас кримінальне провадження відкривається дуже легко. На жаль, відповідальності мало. А підприємства повинні працювати вже сьогодні. Потрібно їх підтримати", - зазначив член оборонного комітету у коментарі УНН.
Варто зазначити, що у профільному середовищі вже триває робота над підготовкою пропозицій змін до законодавства. Зокрема, представники аерокосмічної галузі консолідують позиції учасників ринку для формування комплексного пакета пропозицій.
"Аерокосмічна асоціація України наразі консолідує позицію ринку щодо функціонування Defence City та готує пакет пропозицій змін до чинного законодавства. Ми залучаємо до цього процесу представників авіабудівних підприємств, а також виробників озброєння та інші компанії, дотичні до сектору ОПК, які планують долучитися до цього спецрежиму", - розповів у коментарі УНН генеральний директор Асоціації Володимир Семенов.
За його словами, головна мета - виявити норми, які перешкоджають підприємствам приєднуватись до Defence City, створюють надмірні регуляторні бар’єри або не враховують специфіку роботи компаній оборонно-промислового комплексу і трансформувати це в комплекс пропозицій законодавчих змін.
Експерти наголошують, що успіх цього спецрежиму напряму залежить від здатності держави швидко реагувати на зворотний зв’язок від ринку. У протилежному випадку існує ризик, що навіть правильна за своєю суттю ініціатива не зможе реалізувати свій потенціал.
В умовах повномасштабної війни Україна не має ресурсу на тривалі експерименти, бо оборонна промисловість потребує ефективних інструментів уже зараз. Якщо законодавець врахує ключові зауваження ринку і скасує дискримінаційні норми, забезпечивши правову визначеність процедур та створивши рівні умови для всіх, Defence City може стати потужним драйвером розвитку ОПК, як це й планувалося на етапі його створення.
У протилежному випадку, як застерігають експерти, існує ризик, що цей механізм залишиться декларативним і не зможе виконати свою ключову функцію – забезпечити швидке масштабування українського оборонного виробництва в умовах війни.