Застаріла методологія й нові ціни — чому споживчий кошик в Україні треба змінювати та яким він має бути
Київ • УНН
Офіційний прожитковий мінімум у 3206 грн менший за реальні витрати на харчування, які складають 4500 грн. Експерти закликають змінити систему розрахунку.
В Україні чинний прожитковий мінімум і склад споживчого кошика не відповідають реальним витратам людей, оскільки базуються на застарілій методології та не враховують актуальні ціни, сезонні коливання і зміну структури споживання.
Саме тому його наповнення потрібно переглянути, модернізувати та адаптувати під реальні базові потреби українців, які живуть в умовах бойових дій. Про це УНН поговорив з аналітиком Українського клубу аграрного бізнесу Максимом Гопкою.
Експерт переконаний: питання споживчого кошика, який відображає реальні потреби українців, та прожиткового мінімуму в країні давно вийшло за межі формального розрахунку. Нинішні офіційні показники не дають відповіді на головне: скільки коштів людині потрібно на базові щоденні витрати в умовах актуальних цін.
Споживчий кошик та прожитковий мінімум в Україні: чому проблема не лише у вартості, а й у методології
За словами Гопки, чинний підхід до розрахунку споживчого кошика на тривалий час спирається переважно на індексацію, а не на повний перегляд реального набору товарів і їх фактичної ціни. Через це офіційні показники не встигають за змінами на ринку.
Переглядаються не ціни, переглядається не сам, скажімо так, фізичний фінансовий вимір, а переглядаються більше внаслідок індексації
Тому держава може коригувати вже наявні цифри, але не переоцінює саму структуру базових витрат, відповідно до того, як реально змінився ринок продуктів, послуг і супутніх витрат. У результаті офіційний показник існує окремо від повсякденних витрат домогосподарств.
Експерт акцентує на тому, що нова методологія має враховувати потреби людей у сьогоденні, актуальні рекомендації профільних інституцій щодо обсягів споживання, а також нові принципи ціноутворення для різних категорій продуктів.
Їх (принципи ціноутворення – ред.) є сенс переглянути, розробити нові під сьогоднішні потреби, під сьогоднішні офіційні вимоги або пропозиції, які йдуть від профільних інституцій за обсягом споживання продукції
Чому старий підхід до обчислення кошика не працює в нових умовах
Окрема проблема, на яку звертає увагу експерт, — різний характер ціноутворення на окремі групи товарів. Частина продукції має відносно прогнозовану собівартість, але частина суттєво залежить від сезонності, імпорту та зовнішнього постачання.
Гопка наводить приклад овочів, зокрема огірків і помідорів, які не завжди можуть упродовж року покриватися українською пропозицією. У такі періоди ринок заміщується імпортом, а це автоматично "підтягує" іншу закупівельну ціну. Якщо в офіційні розрахунки на старті закладають нижчу вартість, виникає розрив між нормативом і фактичними витратами.
Коли ми заміщуємо продукцію імпортну, і при цьому ми знаємо стабільно, що ті обсяги будуть закуповуватися за кордоном і за вищими цінами, виходить так, що ми закладаємо нижчу ціну з самого початку, що утворює дисбаланс
На думку аналітика, це одна з причин, чому базові державні розрахунки не відображають реальної вартості життя в Україні. Особливо це помітно в категоріях товарів, де сезонність і логістика прямо впливають на кінцеву ціну для споживача.
Скільки зараз реально коштує базове харчування
За оцінками Максима Гопки, навіть мінімальний набір харчів для дорослої людини зараз коштує значно більше, ніж закладено в офіційний прожитковий мінімум. Він навів орієнтовний показник, який сформований на основі переліку продуктів із чинного офіційного кошика.
За нашими підрахунками, там в середньому близько 4500 гривень (витрачається – ред.) в місяць на харчування
Водночас за словами експерта, офіційний прожитковий мінімум становить 3206 гривень, і в цю суму мають входити не лише продукти, а й витрати на проживання, лікування та інші базові потреби.
У нас з офіційними даними прожитковий мінімум, якщо я не помиляюся, 3206 гривень. Це включаючи й витрати на проживання, витрати на харчування, витрати на лікування й інші супутні витрати
Іншими словами, лише харчовий складник споживчого кошика на практиці вже перевищує офіційний розмір прожиткового мінімуму. Відповідно, показник, який має відображати базову вартість життя, не покриває навіть одну з його ключових частин.
В ООН попередили про новий стрибок цін на продукти у 2026 році03.04.26, 18:07 • 4150 переглядiв
Які витрати мають входити до базового прожиткового мінімуму
Максим Гопка окремо наголошує, що деталізація набору обов’язкових витрат повинна формуватися за участі профільних інституцій, передусім тих, що відповідають за питання харчування та здоров’я населення. Йдеться не про розширення кошика до будь-яких додаткових товарів, а про фахове визначення базового набору, який забезпечує мінімальні потреби людини.
Тобто ключовий критерій полягає не лише в сумі, а й у тому, наскільки науково та актуально визначено сам перелік споживання. Без цього навіть формально підвищений показник може не відображати реального навантаження на бюджет домогосподарства.
Чи має бути один споживчий кошик для всіх
Ще один важливий аспект — розподіл споживчого кошика за категоріями населення. За словами Гопки, чинна методологія вже передбачає поділ за віком, і ця логіка має зберігатися. Потреби дітей, людей старшого віку та працездатного населення не є однаковими, тому єдина універсальна модель не може бути точною.
Чи потрібно робити такий розподіл? Ну, звичайно
Аналітик пояснює, що обсяги споживання й калорійність мають визначатися з урахуванням віку та фізіологічних потреб. Саме тому подальше оновлення методології має спиратися не на універсальний підхід, а на окремі категорії споживачів.
Споживчий кошик та продуктовий мінімум в Україні: що необхідно змінити
На думку експерта, ключове завдання полягає в оновленні самої системи розрахунку. Вона має стати гнучкішою, враховувати сезонні коливання, імпортозалежність окремих продуктів, військові ризики та актуальні роздрібні ціни. Також при оцінці вартості кошика доцільно використовувати два орієнтири: середні ціни в супермаркетах і середні щомісячні дані Держстату.
"Нам треба змінювати методологію розрахунків, підрахунків різних для цієї оцінки. І від цього ми будемо чіткіше вже наближуватися до оцінки по витратах сьогодення", — підсумував Гопка.