Втримати коріння: як Україні вдалося зберегти кримські наукові надбання рослинництва

Унаслідок російської агресії Україна втратила десятки наукових інституцій, дослідних станцій та заповідників. Однак унікальні колекції лікарських рослин і плодових культур, створені в Криму ще до окупації 2014 року, вдалося врятувати. Найбільші колекції відповідних рослин сьогодні утримує та розвиває Національна академія аграрних наук України, пише УНН.

Деталі

російська окупація частини території України у 2014 році суттєво вдарила по науці, зокрема в сфері лікарського рослинництва, яке традиційно було зосереджене на півдні України. В анексованому Криму опинилися під окупацією ключові наукові установи, які вивчали ефіроолійні культури, що мають високу біологічну, харчову й фармакологічну цінність та є основною сировиною для виробництва ліків і косметичних засобів.

"На анексованій території залишилися такі установи Національної академії аграрних наук України, як Інститут ефіроолійних і лікарських рослин у Сімферополі та Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр у Ялті, які мали визначальні здобутки в галузі науково-методичного забезпечення ефіроолійного виробництва, вирощування ефіроолійної сировини, створення сортів ефіроолійних культур, їх насінництва та розсадництва", − йдеться в аналітичних матеріалах науковців.

За словами вчених, частину матеріалу вдалося евакуювати ще до повної втрати контролю над півостровом, а іншу − зберегти через створення дублювальних колекцій на материковій частині України. Сьогодні Інститут садівництва НААН продовжує роботу над відтворенням унікального генофонду кримського садівництва та зберігає найбільшу в Україні колекцію південних рослин, аналогів якій більше немає в жодній іншій науковій установі країни.

Водночас дослідники зазначають, що загальна колекція генофонду лікарських і ефіроолійних рослин Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН нині нараховує понад 1100 зразків майже 500 різних видів рослин. Якщо врахувати й додаткові робочі колекції насіння та живих рослин, ця цифра перевищує 2500 зразків.

Таким чином, в умовах втрати частини наукової інфраструктури внаслідок російської окупації, Україна не лише зуміла зберегти критично важливу частину генофонду лікарських і ефіроолійних культур, а й продовжує системну роботу над його відновленням. Зусилля науковців та установ НААН відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття, продовольчої безпеки та наукової спадкоємності. Водночас держава повинна підтримувати ці ініціативи − не лише як реакцію на втрати, а як стратегічну інвестицію в майбутнє аграрної науки, фармацевтики та стійкого розвитку в умовах глобальних викликів.

Нагадаємо

Експерти повідомили, що наукові інститути НААН забезпечують українських фермерів вітчизняними сортами для рослинництва та садівництва, які користуються популярністю серед населення і мають високий потенціал на міжнародному ринку. Україна володіє необхідними знаннями та фахівцями для підтримки цього процесу. Водночас вилучення земель НААН на користь Фонду держмайна існує реальний ризик втрати не лише інфраструктури, а й самої здатності до відтворення − у такому разі держава буде змушена закуповувати відповідні технології за кордоном. Уже зараз під загрозою опиняється значна частина селекційної роботи: як тієї, що завершена й внесена до офіційних реєстрів, так і тієї, що перебуває на фінальному етапі. При цьому вартість аналогічних науково-селекційних розробок за кордоном, зокрема в Європі, зазвичай сягає від кількох сотень тисяч до десятків мільйонів доларів, тоді як в Україні подібні результати часто досягаються за мінімальних витрат.