Від корму для тварин до біопалива: як МХП побудував бізнес на відходах

Від корму для тварин до біопалива: як МХП побудував бізнес на відходах

Київ  •  УНН

 • 60344 перегляди

КИЇВ. 29 жовтня. УНН. У 2007 році найбільший виробник м'яса курки в Україні - компанія МХП - розпочав розвивати переробку відходів птахівництва на своїх підприємствах. Сьогодні МХП випускає 71,1 тис. тонн кормового борошна і жиру в рік, які у подальшому переробляються у високоприбуткові продукти. Чим годує МХП Україну, Польщу, Швецію, Австрію та Литву - розбиралися журналісти видання Latifundist.

МХП виробляє із відходів м'ясо-кісткове куряче, кров'яне і пір'яне борошно.

"Курка - це не просто джерело м'яса, білку, але і джерело сировини для виробництва кров'яного, пір'їного, м'ясо-кісткового борошна і жиру. І якщо раніше на фабриках компанії були цехи утилізації відходів виробництва, то сьогодні це підприємства рендерингу, на яких виробляються високоприбуткові продукти найвищої якості і дуже затребувані на локальних і експортних ринках", - коментує технічний директор департаменту птахівництва МХП Віталій Адамчук.

Всі три види борошна застосовуються для виробництва кормів для тварин, де головним показником є ​​частка білку у продукті.

Так, у м'ясо-кістковому борошні, що виробляється на підприємствах МХП, цей показник становить 62-70%. У пір'їному борошні рівень протеїну досягає 80-89%. І найбільш високопротеїновий продукт - кров'яне борошно, де 90-97% чистого протеїну. Цей вид борошна є і найбільш легкозасвоюваним (90%) продуктом. Показник засвоюваності м'ясо-кісткового та пір'янлого борошна становить 80-85%.

Також для продуктів переробки важливий показник жирності, який не повинен перевищувати 16%. Чим нижчий відсоток жиру, тим нижче кислотне і перекисне число, тим менше окислюється продукт, тим, відповідно, більший термін його зберігання. І якщо раніше МХП випускав продукцію, яка могла зберігатися три місяці, то сьогодні, завдяки вдосконаленню технології, термін зберігання борошна становить півроку.

Крім того, на засвоюваність того чи іншого продукту переробки впливає рівень золи у ньому. Фахівці кажуть, що зольність курячого м'ясо-кісткового борошна у птахівництві не повинна перевищувати 12-15% - чим менший коефіцієнт золи у продукті, тим легше він засвоюється.

"Ми дотримуємося міжнародних стандартів. І зольність продукції пір'яного борошна, що випускається на підприємстві, не перевищує 5-7%, а кров'яного - 3%", - говорить начальник відділу експорту продуктів переробки МХП Максим Гузєв.

Відзначається також, що компанія активно нарощує виробництво продукції найвищої якості. І якщо ще на початку цього року у загальному обсязі продукції, що випускається, товар так званого super-premium сорту займав 66%, то у липні - 90,3%, а у вересні - 94,5%. У МХП планують, що у подальшому частка продуктів найвищої якості буде вище 95%.

Що стосується сфер застосування, то куряче м'ясо-кісткове борошно використовується в основному для виробництва корму тварин і риб - морських, річкових і океанічних. Під час нересту цей продукт є одним з основних компонентів у раціоні риби.

Зокрема, в Україні м'ясо-кісткове борошно широко використовується на норкових фермах і для виробництва кормів для свиней і великої рогатої худоби. М'ясо-кісткове, і у деяких випадках пір'яне борошно, використовується для виробництва корму для домашніх улюбленців. Кров'яне куряче борошно використовують у кормовій промисловості аквакультур. Пір'яне борошно використовується на аквафермах, і не тільки. За словами Гузєва, у цьому році МХП продав зарубіжній компанії пір'яне борошно як добриво для вирощування томатів.

Всі види борошна на підприємствах фасують у біг-беги. За словами Гузєва, у мішок двометрової висоти поміщається 1-1,15 т м'ясо-кісткового борошна, 900 кг пір'яного борошна. Але сьогодні МХП розглядає можливості сортування продукції у менш об'ємні упаковки. Оскільки, наприклад, азіатські покупці для акваферм замовляють м'ясо-кісткове борошно у поліпропіленових мішках по 100 кг.

Крім борошна із відходів птахівництва, МХП також виготовляє жир: кормовий і технічний. Кормовий жир використовується для виробництва кормів для великої рогатої худоби, свиней, домашніх улюбленців і навіть у харчовій промисловості. Якщо кислотне число кормового жиру нижче 5мг КОН/г, продукт вважається харчовим, його можна застосовувати, наприклад, у виробництві курячих бульйонів. Технічний жир використовують у біодизельній і миловарній промисловостях. При виробництві біогазу цей продукт дає додаткову енергію.

Левова частка виробленого МХП технічного жиру - 90% - йде на експорт до ЄС. Його купують, в основному, польські біодизельні заводи. У 2020 році за цим напрямом компанія відкрила для себе нові ринки - Швецію і Нідерланди. А ще курячий жир виробництва МХП став першим в історії товаром, який експортували з України до Перу. Першу поставку для цієї латиноамериканської країни у МХП здійснили у цьому році.

Також компанія експортує технічний жир до Австрії і Литви. У планах - ринки Данії, Фінляндії, Норвегії, які широко використовують тваринні жири у біодизельній промисловості. До речі, великі виробники біодизелю у Нідерландах і Фінляндії сьогодні розробляють високооктанове паливо з тваринних жирів і використаного рослинного масла для авіації. Іншими словами, досить ймовірно, що зовсім скоро Boeing і Airbus літатимуть на паливі, що складається, у тому числі, із курячого жиру.

Таким чином, МХП знайшов спосіб перетворити "мінуси" у "плюси". Замість того, щоб нести витрати на переробку відходів, компанія отримує додаткову вигоду від їх переробки і підвищує екологічність власного виробництва.