В Грузії почали заповнювати реєстр "іноагентів": туди внесли й українську організацію для допомоги біженцям

У Грузії почали формувати перелік організацій-"іноагентів" після того, як кілька місяців тому там став чинним відповідний закон. До переліку майже одразу ж внесли організацію українців "Молодіжна організація українців Грузії — Світанок". Про це пише "Эхо Кавказа", передає УНН.

Деталі

Видання зазначає, що першими до списку іноагентів" наразі потрапило загалом дев’ять неурядових організацій. Серед них:

• «Професійна спілка фермерів та сільськогосподарських працівників Грузії», 
• «Кутаїський Дім Молоді»,
•  «Союз християн»,
•  «Єврейський культурно-просвітницький фонд», 
• «Inclusive practices», яка працює над ініціативами для людей з інвалідністю, 
• «Молодіжна організація українців Грузії — Світанок».

Назви організацій та їх фінансові декларації публікуються на сайті державного реєстру Грузії.

Згідно із законом, медіа та громадські організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% своїх доходів з-за кордону (це переважна більшість грузинських онлайн-медіа та громадських організацій, які працюють переважно із західними фондами), мали подати заявку на реєстрацію як організації, що переслідують інтереси іноземної сили через Зал державної служби.

Реакція "Молодіжної організації українців в Грузії - Світанок"

Представники організації розповіли, що вони допомагають українським біженцям інтегруватися в Грузії та "розбудовують громадянське суспільство".

На тлі внесення до переліку "іноагентів" в організації заявили, що виступають проти "обмежувальних дій громадського сектору", а сам закон про "іноагентів" назвали "перешкодою на шляху до Європейського Союзу".

Водночас там погодились зареєструватись у Реєстрі прозорості іноземного впливу. В організації пояснили, що не можуть ризикувати втратити можливість надання допомоги українцям через невиконання закону.

Нагадаємо

У серпні в Грузії офіційно набрав чинності закон про "іноагентів" — його підписав спікер парламенту країни, обійшовши в такий спосіб вето президентки Саломе Зурабішвілі.

Прийняття цього закону викликало обурення суспільства - декілька тижнів у країні тривали багатотисячні акції проти ухвалення цього документа. Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, яким кремль придушує свободу слова у своїй країні. 

Після ухвалення закону Євросоюз припинив частину допомоги Грузії, а США відклали військові навчання на невизначений термін.