У лікарнях Європи стрімко поширюється небезпечна стійка до ліків супербактерія - яка ситуація в Україні
Київ • УНН
Кількість інфекцій кровотоку Klebsiella зросла на 72% за 2019–2025 роки. ECDC закликає посилити інфекційний контроль і розробку антибіотиків.

Небезпечна стійка до ліків супербактерія стрімко поширюється в європейських лікарнях, передаючись від пацієнта до пацієнта і стаючи тим, що все важче лікується. Про це попереджає європейське агентство з профілактики захворювань, пише УНН з посиланням на Politico.
Деталі
Кількість випадків інфекцій кровотоку, викликаних стійкою до лікування Klebsiella pneumoniae, збільшилася на 72% у період з 2019 по 2025 рік — що значно відстає від цільового показника скорочення на 5% до 2030 року, згідно з останніми звітами Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC), опублікованими 18 листопада.
Інфекції, пов'язані з цією бактерією, кількість яких неухильно зростає в останні кілька років, є серйозною загрозою для пацієнтів у лікарнях і мають високий рівень смертності, зазвичай від 40% до 70%. Аналізи показують, що деякі з її штамів стають стійкими майже до всіх антибіотиків, включаючи нові, і можуть викликати тяжкі захворювання та смерть.
Результати досліджень стійких до лікування штамів Klebsiella pneumoniae викликали "найбільше занепокоєння" серед усіх даних, зібраних про супербактерії в Європі за останній рік, заявив на пресконференції Крістіан Гіскі, керівник цієї роботи в ECDC.
Це один із прикладів небезпек, пов'язаних із стійкістю до протимікробних препаратів — здатністю бактерій та грибків еволюціонувати та ставати стійкими до ліків, призначених для їхнього знищення, — яка, за оцінками, щороку забирає життя 35 000 осіб у ЄС, Ісландії та Норвегії. Для Європи це "серйозна загроза охороні громадського здоров'я", сказав Гіскі.
Попри прогрес у деяких сферах, останні звіти показують, що ЄС все ще далекий від досягнення своїх цілей на 2030 рік щодо зниження рівня інфекцій, стійких до ліків. Серед проблем – обмежена кількість нових ліків, доступних для лікування таких інфекцій.
Ця новина з'явилася напередодні підписання у грудні нового європейського законодавства у фармацевтичній галузі, яке включає заходи щодо стимулювання відкриття та розробки нових антибіотиків — за рахунок монопольного становища на ринку для промисловості та запровадження стабільних моделей оплати для країн, що їх закуповують.
Складніше боротися
Враховуючи, що Klebsiella передається від пацієнта до пацієнта, для боротьби з зростаючою кількістю випадків інфекції в лікарнях необхідні суворіші заходи профілактики та контролю інфекцій, попереджає ECDC. Це включає посилення гігієни рук, забезпечення правильного використання засобів індивідуального захисту, таких як рукавички, а також ефективне прибирання та дезінфекцію приміщень.
І хоча аналогічні заходи допомогли значно знизити в ЄС показники поширення більш відомої внутрішньолікарняної супербактерії, MRSA, для Klebsiella пропущення навіть найменшої поверхні може призвести до поширення бактерій, вказує видання.
"Klebsiella - це кишкова бактерія, і в неї можуть бути більш потужні резервуари в організмі, - сказав Гіскі журналістам під час пресбрифінгу. - Те, що ефективно проти MRSA, може виявитися недостатнім для Klebsiella. Для стримування такої проблеми, як Klebsiella, необхідно ще суворіше дотримання заходів профілактики та контролю інфекцій".
Країни успішно борються з інфекціями, викликаними MRSA — також відомим як стійкий до ліків золотистий стафілокок: у 2025 році кількість інфекцій кровотоку, викликаних цією бактерією, була на 19% нижчою, ніж у 2019 році, що перевищує цільове значення щодо їх скорочення на 15% до 2030 року.
Хоча країни успішно використовують заходи для контролю інфекцій для зниження рівня MRSA, з Klebsiella боротися складніше, зазначив Гіскі.
Стійкість кишкової палички до антибіотиків також важко знизити: попри ціль скоротити ці інфекції на 10% до 2030 року, у ЄС спостерігалося зростання на 16,4% у період з 2019 до 2025 року.
Прогрес неоднозначний
Також дуже важливо забезпечити скорочення та цілеспрямоване використання антибіотиків, оскільки відмова від антибіотиків, коли вони не потрібні, може знизити ризик розвитку стійкості бактерій до них.
Нові оцінки показують, що споживання антибіотиків у ЄС знизилося на 5% у період з 2019 по 2025 рік, що значно нижче за цільовий показник у 20% до 2030 року.
Тим часом ЄС поступово досягає прогресу у використанні правильних типів антибіотиків. Європейський центр профілактики та контролю захворювань наближається до своєї цілі — забезпечити, щоб щонайменше 65% антибіотиків, що використовуються в Європі, були правильними препаратами, як це визначено Всесвітньою організацією охорони здоров'я, — при цьому до 2025 року цей показник досягне 62,5%.
"Ми все ще відстаємо від низки цілей ЄС на 2030 рік щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів", — заявила при цьому у своїй заяві директор ECDC Памела Ренді-Вагнер.
Геномний нагляд – це одне з нещодавніх нововведень, яке змінює ситуацію. Це допомагає владі швидше оцінювати, як поширюються ці резистентні бактерії, сказала Ренді-Вагнер.
"Це, своєю чергою, означає, що ми можемо діяти швидше, щоб зупинити передачу, ефективніше керувати рішеннями щодо лікування та визначати, де нові антибіотики найбільш необхідні", – додала вона.
Ситуація в Україні
За даними ЦГЗ МОЗ за 2023-2024 роки, результати епіднагляду вказують на суттєве поширення мікроорганізмів з протимікробною резистентністю серед поранених внаслідок бойових дій, що суттєво ускладнює їх лікування та несе пряму загрозу медичній системі України.
Тривале лікування тяжких поранень, вказують у ЦГЗ, "призводить до селекції та поширення полірезистентних штамів таких небезпечних бактерій як Acinetobacter species, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Streptococcus pneumoniae". Найбільший рівень стійкості до антибактеріальних препаратів, як зазначається, спостерігається у грамнегативних бактерій, наприклад, рівень стійкості Acinetobacter spp. до карбапенемів, сягає до ~65%.
Лікування таких нозокоміальних штамів неможливо без своєчасного бактеріологічного визначення збудника, а також підкреслює критичну важливість впровадження заходів профілактики інфекцій та інфекційного контролю для уникнення розповсюдження в лікарнях таких бактерій, наголосили у ЦГЗ.
Водночас у ЦГЗ зазначають, що повномасштабна війна суттєво змінила маршрут пацієнта. На шляху до одужання людина може послідовно проходити через кілька медичних закладів, це особливо актуально для поранених. І на кожному етапі вона може набути нового збудника: під час перебування в лікарні, транспортування між закладами, контакту з поверхнями. Так зростає ризик колонізації та інфікування мультирезистентними мікроорганізмами, проти яких не діє більшість антибіотиків.
Далі ця мікрофлора рухається разом із пацієнтом, потрапляючи в заклади, де лікуються інші люди, в тому числі онкохворі зі зниженим імунітетом, що створює ризики як для їхнього життя, так і для всієї системи охорони здоров'я.
Для вирішення цієї проблеми Центр громадського здоров'я спільно з партнерами та у співпраці з лікарнею в одній з областей України, запроваджує ініціативу, за якої стійкі бактерії розглядаються як біологічне забруднення, що переміщається разом із пацієнтом. Відповідно, протидіяти цим бактеріям будуть на вході до лікарень, а не всередині них.
Перед приймальним відділенням лікарні вже розгорнуто модульний підрозділ деконтамінації, який складається з чотирьох зон: тріаж (прийняття рішення щодо розподілу пацієнтів), червона, помаранчева та зелена зони відповідно до алгоритму деконтамінації. Пацієнт проходить очищення ран, заміну пов'язок і обробку та входить до лікарні вже без набутого в дорозі забруднення.
"В умовах повномасштабної війни пацієнти змінюють заклади на шляху до одужання. Ми можемо зробити так, щоб цей шлях не додавав ризиків нових інфікувань як для пацієнта, так і для інших людей. Тому ми впроваджуємо унікальний на сьогодні підхід, коли протидія небезпечним інфекціям відбувається поза стінами лікарні, до того як мультирезистентні мікроорганізми потраплять всередину", - вказував у вересні генеральний директор ЦГЗ Володимир Курпіта.
Дослідники Інституту молекулярної біології і генетики НАН України ще у 2022 році вказували, що працювали над розробкою комбінованої терапії важких Klebsiella pneumoniae-асоційованих нозокомінальних інфекцій для подолання їхньої антибіотикорезистентності. Вони розробили схему поєднання антибіотиків. Комбінацію ліків перевірили на наукових моделях в лабораторії – на біоплівках, біоміметичних моделях ранових поверхонь тощо. Біоплівки – це надклітинні бактеріальні утворення, в яких може "хронізуватися" інфекція.
В Інституті зазначали, що "довели, що нова комбінація препаратів впливає і на інфекцію, і на її біоплівковий стан. До схеми увійшли нетоксичні антибіотики, кожен з яких поодинці проти клебсієли неефективний, але їх комбінація дає чудовий результат".
Міністерство охорони здоров’я України тим часом винесло на громадське обговорення проєкт операційного плану реалізації Державної стратегії боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів на 2027–2030 роки. Документ передбачає посилення інфекційного контролю, розвиток мікробіологічної діагностики та жорсткіший моніторинг використання протимікробних препаратів.