Свято Івана Купала: вінки, стрибки через вогонь та інші традиції головного літнього свята
Київ • УНН
Українці з вечора 23 червня до вівторка відзначають свято Івана Купала, приурочене до літнього сонцестояння. Воно глибоко пов'язане з давніми традиціями очищення вогнем та водою, ворожінням та збором цілющих трав.
З вечора понеділка 23 червня і до вівторка українці відзначають одне з найбільш радісних, містичних та незвичайних свят – свято Івана Купала. Цей день приурочений до літнього сонцестояння. Багатьом з нас відомі шалені стрибки через багаття під час цього свята та пускання вінків по течії річок. Про усі особливості і традиції свята Івана Купала, розповідає УНН.
Хто такий Іван Купало
В прадавніх віруваннях українців Іван Купало належав до покоління молодих богів. Він прийшов на землю, щоб врятувати людство від хвороб та пошестей, які були наслані силами зла. Купало вчив людей збирати цілющі трави та використовувати для захисту від хвороб. Крім того, Купало символізує тепло і літо, перед якими відступають холод і пітьма.
Також Іван Купало навчив людей використовувати воду, щоб зберігати у чистоті тіла, або простіше кажучи митися. Він також передав людям звичай стрибати через вогонь, який, згідно з віруваннями наших предків, очищують душу від зла.
Свято Івана Купала
В Україні свято Івана Купала завжди асоціювалося передусім з купанням. Люди купалися, заряджаючись силою води.
Загалом уся суть свята Івана Купала в дохристиянських традиціях наших предків полягала в тому, що люди дякували різним стихіям за те, що починав підніматися врожай. Святкування мало свій головний символ: вербу вбирали стрічками, які гарно тріпочуть на вітрі. У такий спосіб висловлювалася подяка стихії повітря.
У прадавніх українців верба завжди сприймалася як жіноча рослина. Прикрашання цього дерева, яке росте із землі, є проявом вдячності ще одній стихії – землі.
Розпалювання багаття здійснювалося для подяки вогняній стихії. Як заповідав Купало, люди стрибали через вогонь для очищення. Після цього омивалися в річці. При цьому незаміжні дівчата відпускали русалкам вінки, таким чином висловлюючи подяку всій водній стихії.
Варто зазначити, що ритуали до дня Івана Купала уособлюють поєднання чоловічого (вогню) та жіночого (вода) начал. Вони виконувалися передусім з метою забезпечення врожайності, здоров’я та продовження роду.
Вінки на Івана Купала
Існувало повір’я, що Купало був дуже вродливим юнаком, в якого були закохані всі дівчата. Проте сам він був нещасним у коханні, адже його кохану дівчину, Ярину, забрали злі сили. Згідно з думкою деяких міфологів, Ярина була перетворена у вербу, і саме цим пояснюється її особливе значення на свято Івана Купала.
На згадку про цю сумну і романтичну історію, незаміжні дівчата плели вінки із земних квіток і трав, і використовували їх, як ключовий елемент для ворожіння на заміжжя, і як подарунок русалкам, які не спроможні вибратися на берег і зібрати рослини самі.
Подарунок з вінка робили для того, щоб відкупитися від духів. Вважалося поганою прикметою, якщо на ранок після ночі Івана Купала духи повернули вінок. Такий знак трактували, що його власниці ще рано заміж, або що обраний нею хлопець – не її доля. Якщо прикраса не повернулася, то вважалося, що в особистому житті все буде добре.
Квітка папороті та інші традиція Івана Купала
В дохристиянські часи наші пращури з ліків мали виключно трави, які зазвичай збиралися саме на свято Івана Купала. Вважалося, що завдяки потужності Сонця вся зелень має величезну силу саме в цей день.
Саме в ніч Івана Купала прадавні українці шукали квітку папороті. Ця рослина безпосередньо пов'язана з удачею та успіхом. Жінки біля річки з дозволу верби зривали її гілочку і засушували на вдале заміжжя.
Прадавні українці мали традицію зазвичай купатися голяка для того, щоб усе тіло було омите водою, і щоб душі благословили й наділили його енергією.
Після того, як українці прийняли християнство, люди почали купатися в білому одязі, оскільки свято почало асоціюватися зі святим Іоанном Хрестителем і хрещенням. Обряд відбувався саме в білому одязі, оскільки він символізує чистоту.
Гадання та ворожіння в ніч на Купала
Ворожіння завжди було невід’ємною частиною культури українців. Воно було важливою частиною і свята Івана Купала. Крім гадання на дівочих вінках, існувало ще чимало способів поворожити:
- перед сном дівчата збирали 12 різних трав та клали
їх під подушку. Якщо на ранок знаходили ті ж 12 видів рослин - це свідчило про
швидке весілля та набуття статусу нареченої найближчим часом;
- гадання на судженого, яке здійснювалося за допомогою
гребінця, який клали під подушку та просили судженого наснитися впродовж ночі;
- у воду виливали розплавлений віск та інтерпретували
фігури. Таким чином дівчата також ворожили на коханого та весілля;
- під час Івана Купала в Україні загадували бажання та
зривали кленовий листок, якщо кількість кутів була парною - то загадане
незабаром здійсниться;
- дві ромашки опускали у воду та дивилися чи попливуть
вони разом. Квіти символізували двох закоханих - парубка та дівчину.
Що не дозволяється на свято Івана Купала
У цей день заборонено сваритися. Також не рекомендується відвідувати могили близьких. Крім того, можна смітити, бо є ризик розгнівити духів природи.
В цей день також не можна виконувати важку роботу, прати, прибирати, шити, рубати, різати. Категорично заборонено давати гроші в борг, а також бажати зла іншим людям.
Вважалося, що зустріти світанок у купальську ніч – на велике щастя на весь рік. Якщо на небі багато зірок - буде багато грибів. Також вважалося, що якщо сильно відчувається запах трави, то скоро піде дощ. Багато роси вранці означало, що буде хороший урожай огірків.
