Створюють рекорди та примножують врожаї: історія агроінституту, який потрапив до Книги рекордів
Київ • УНН
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН створює унікальні сорти гречки, конопель та інших культур. Їхні розробки займають значну частину посівних площ України.
Нещодавно Фонд держмайна прагнув вилучити в Національної академії аграрних наук України 135 тис. га землі. Після розгляду питання на комітеті ВРУ депутати рекомендували Кабміну не відчужувати ці землі та детально вивчити ситуацію. Про роботу аграрних науковців та практичне значення землі розповів керівник Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець в ексклюзивному коментарі для УНН.
Власне в самого Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН у зоні ризику 285 га земель, а в його підрозділу − дослідного господарства "Вирішальне" − понад 630 га.
Деталі
"Інститут працює вже більше 100 років на цих земельних ділянках. Спочатку діяльності це більше були агротехнічні дослідження, різні випробування і таке інше. Але з 80-х років почали займатися і селекцією", − розповідає в.о. директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець.
За словами науковця, основна культура, яку тут вивчають майже 50 років, − це гречка. "Вперше в інституті в Україні було створено детермінантні сорти гречки. Є звичайний морфотип, високорослий, і є детермінантний. Вона нижча, вона раньостигліша, вона не так вилягає, вона краще має технологічні властивості, краще урожайність показує і таке інше", − пояснює Кабанець.
Тобто йдеться про те, що науковці у нових сортах рослин закладають характеристики швидшого дозрівання, легшого вирощування та збирання, і більшої врожайності. Ці розробки мають національне значення.
Світовий рекорд урожайності сорту "Сумчанка" (гречка − ред.) також належить сорту безпосередньо селекції нашої наукової установи. За цей час створено більше десяти сортів гречки і звичайного морфотипу, і детермінантного, яка займає близько половини площ гречки в Україні − сорти селекції інституту займають близько половини посівних площ
Окрім гречки, Інститут займається селекцією кормових трав, амаранту, соняшнику кондитерського напрямку використання, а останні десять років − ще й конопель посівних. Нові сорти реєструють лише тоді, коли вони перевершують уже відомі за врожайністю, якістю чи іншими показниками, тож кожен новий сорт − це спосіб підвищити урожай, дохід і прибутковість.
"В 21-му році зареєстрували перший сорт промислових конопель, це "Софія", і в 24-му минулому році зареєстрували сорт "Катюша". В минулому році сортами конопель селекції інституту було зайнято майже 60% посівних площ в Україні (від усіх земель засіяних промисловими коноплями − ред.)", − розповідає Кабанець.
Діяльність Інституту охоплює не лише рослинництво, а й тваринництво − вони мають дослідні господарства та репродуктори де розводять велику рогату худобу та свиней для отримання потомства, відновлення й збільшення поголів’я, щоб тварини були здоровіші та продуктивніші.
Також Інститут активно відповідає на різні сучасні виклики, зокрема, щодо зміни клімату.
Ми спостерігаємо за змінами клімату, зокрема глобальним потеплінням, і в селекційній роботі підбираємо генотипи, стійкіші до посухи. На основі них створюємо нові сорти. Свої здобутки намагаємося популяризувати: проводимо демонстраційні полігони, один з яких навіть занесений до Книги рекордів України як найдовший за кількістю сортів і культур, регулярно організовуємо дні поля та з 2018 року проводимо Міжнародний фестиваль промислових конопель Hemp Fest
Вочевидь, земля для наукових установ − це не просто ділянка на карті. Це простір, де народжуються нові ідеї, проводяться важливі дослідження, виводяться сорти, що здатні забезпечувати стабільні врожаї навіть у складних кліматичних умовах. Від цієї роботи залежать не лише врожаї на конкретних полях, а й продовольча безпека всієї країни, розвиток аграрного сектору та добробут людей. Збереження землі за науковцями − це інвестиція у майбутнє, у стабільність і в те, щоб Україна могла впевнено дивитися в майбутнє.
Нагадаємо
Раніше у НААН повідомляли, що наразі до складу Академії наразі входять 82 наукові установи, серед яких 32 інститути, 39 станцій, тимчасово окупований біосферний заповідник "Асканія Нова" та 91 державне підприємство. Попри нестачу фінансування з боку держави та складну ситуацію через війну, ці установи продовжують працювати, самостійно забезпечують свої потреби та зберігають робочі місця для людей. Це особливо важливо для сіл і маленьких міст, де підприємства НААН часто є єдиним місцем, де люди можуть працювати, отримувати зарплату та мати стабільне життя.