Сенат Франції вимагає розробити програму повернення культурних цінностей Африці, але "не на першу ж вимогу"
Київ • УНН
КИЇВ. 17 грудня. УНН. Влада Франції повинна ретельно продумати і розробити політику повернення культурних цінностей країнам Африки. Про це йдеться в представленій в середу ввечері доповіді спеціальної інформаційної комісії верхньої палати французького парламенту, пише УНН.
Доповідь була опублікована напередодні майбутнього в четвер голосування в Сенаті по закону про реституцію Беніну 26 вивезених з цієї території в колоніальні часи статуеток, а також про повернення Сенегалу цінної старовинної шаблі.
Сенатори, однак, стурбовані не тільки питанням справедливої реституції викрадених цінностей, вони вважають за необхідне, щоб такі цінності поверталися в суворо обґрунтованих випадках, а не на першу ж вимогу африканських країн.
Так, в ході прес-конференції центрист Лоран Лафон, глава сенатської комісії з культури, висловив заклопотаність тим, що найчастіше культурні цінності повертаються по лінії МЗС при візитах до Франції важливих африканських політиків. “У таких випадках найчастіше дипломатичні міркування переважають над науковими”, — підкреслив в зв’язку з цим Лафон. За даними агентства AFP, сенатори вкрай негативно сприйняли те, що в листопаді цього року влада Франції без будь-якого розголосу передала Мадагаскару корону королеви Ранавалуни III (1861-1917 роки), що зберігалася в паризькому Музеї армії.
Ця корона, виготовлена з позолоченого цинкового листа, має для цієї країни велику історичну цінність. Вона є парадною, і саме її королева одягала під час оголошення своїх найважливіших рішень. Ранавалуна III в період з 1883 по 1897 рік очолювала в Королівстві Мадагаскар рух опору, спрямований проти французьких колонізаторів.
На думку сенатора Катрін Морен-Десаї, “Міністерство культури Франції повністю знаходиться під п’ятою дипломатичної групи Єлисейського палацу” в питанні про реституцію. “До чого ми докотимося, якщо і далі в рамках візиту президента Франції Еммануеля Макрона колекційні цінності будуть передаватися в якості дипломатичних подарунків?” — задається питанням жінка-сенатор. На її думку, у Франції “належить розробити і застосовувати демократичний, транспарентний і науково обґрунтований метод, який дозволить політичним владі приймати в даній сфері правильні рішення”.
У сенатській доповіді в зв’язку з цим висувається півтора десятка пропозицій, зокрема про залучення вчених, представників африканських країн, до інвентаризації відповідних колекцій французьких музеїв. Також рекомендовано значно збільшити розмір виділених музеям Франції фінансових коштів, а також людських ресурсів для проведення на належному рівні досліджень походження експонатів. Сенатори вважають за необхідне, щоб в разі реституції культурних цінностей у Франції створювалися їх точні копії, в тому числі і цифрові.
Довідка: в доповіді наводяться відомості про те, що, крім Беніну, запити Франції на повернення експонатів направили ще шість країн — Сенегал, Кот-д’Івуар, Чад, Малі, Ефіопія і Мадагаскар. Курс на реституцію Африці викрадених в колоніальні часи цінностей був оголошений самим президентом Франції Емманюелем Макроном три роки тому в промові, яку він виголосив в Уагадугу (столиця Буркіна-Фасо).
Після прийняття закону Франція повинна повернути викрадені цінності протягом року. Однак це стосується тільки бенінських статуеток, так як шаблю вже повернули Сенегалу, не чекаючи схвалення закону. Статуетки ж до сих пір зберігаються в етнографічному музеї імені Жака Ширака, розташованому на паризькій набережній Бранлі. Бенін вимагає їх повернення з 1994 року.
