Більшість європейців вважає, що НАТО і ЄС мають захистити Україну у разі вторгнення Росії – опитування
Київ • УНН
КИЇВ. 9 лютого. УНН. Більше ніж половина жителів семи європейських країн вважає, що НАТО чи ЄС мають стати на захист України у разі вторгнення Росії. Про це свідчать результати опитування, яке провела Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) у семи країнах, передає УНН із посиланням на газету Süddeutsche Zeitung.
Деталі
За результатами опитування ECFR у Німеччині, Фінляндії, Франції, Італія, Польща, Румунія та Швеція, більшість вважає, що Росія вторгнеться до України наприкінці цього року. Це занепокоєння особливо поширене у країнах Східної Європи. У Німеччині щонайменше 52% припускають напад Росії. У цьому випадку не менше ніж 60% опитаних згодні з тим, що НАТО чи ЄС мають захищати Україну.
Зазначили, що люди в Польщі, Німеччині, Румунії та Італії віддають перевагу місії НАТО, а французи, шведи та фіни — Європейському Союзу.
"Лише у Польщі більшість (65%) вважає, що їхня власна країна має бути на боці України. У всіх інших країнах схвалення коливається від 43% (Швеція) до 37% (Німеччина), а серед фінів лише кожен п'ятий розділяє цю думку", - ідеться у результатах опитування.
Що ж до можливих негативних наслідків конфлікту з Росією, то між окремими державами є суттєві відмінності. У Польщі, Швеції та Румунії більше людей готові прийняти такі наслідки, ніж протистояти їм.
Експерти ECFR занепокоєні тим, що громадяни Франції та Німеччини найменше готові ризикувати можливими негативними наслідками для економіки, високими цінами на енергоносії, українськими біженцями, військовими чи кібератаками з боку Росії. Загалом, на думку експертів, "президента Росії має здивувати те, що більшість європейців готові захищати Україну".
Контекст
Українська влада та західні партнери останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога глави Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія поставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому в НАТО України та Грузії.
Серія переговорів, яка відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Тим не менш, Москва чекала і на письмові відповіді, які США і НАТО передали РФ 26 січня.
Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" врахування трьох основних вимог, зокрема нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
