Охочих вступити в єврозону в останні роки не побільшає – Данилишин
Київ • УНН
КИЇВ. 18 січня. УНН. За роки існування єврозони економічний розрив між окремими членами валютного союзу тільки поглибився, нівелювавши всі переваги існування єдиного валютного простору, тож в найближчі роки охочих приєднатися до єдиної зони євро не побільшає. Про це повідомив у Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин, передає УНН.
"Будемо сподіватися, що гірші часи, якщо вони все ж мають бути, єдина європейська валюта переживе гідно. Але, як би там не було, вважаю, що двадцятий член європейського монетарного союзу в найближчі роки не з'явиться…", - зазначив голова Ради НБУ.
Як пояснив Б. Данилишин, наразі міністри фінансів країн-членів єврозони намагаються робити все можливе, щоб зберегти євро, однак готуються до "гірших часів". За словами економіста, відмова від грошово-кредитного суверенітету обернулася для багатьох країн зокрема південної Європи ростом безробіття, падінням рівня зарплат, відтоку інвестицій. Зрештою, це призвело до приходу у владу популістських партій у низці країн.
"За рахунок відмови від грошово-кредитного суверенітету країни, що увійшли до єврозони, розраховували знизити вартість запозичень і забезпечити більшу свободу для торгівлі, капіталу і робочої сили. Номінальне зближення інфляції і процентних ставок одразу після введення євро справді спостерігалося. Однак, країни з більш високою інфляцією поступово втрачали конкурентоспроможність і можливості для зростання економіки. Притоки капіталу в менш розвинені країни єврозони посилювали циклічні коливання, підвищуючи системні ризики і закріплюючи розрив в продуктивності праці. Уряди країн єврозони виявилися нездатними запровадити належний рівень бюджетної дисципліни і провести структурні реформи, що призвело до макроекономічних дисбалансів", - пояснив Данилишин.
При цьому він зазначив, що до валютного союзу ввійшли країни з дуже різним станом держфінансів: Німеччина з дефіцитом держбюджету і колосальним профіцитом торгового і платіжного балансів, Ірландія і Іспанія з профіцитом бюджету (так, на момент вступу в зону євро було саме так) і дефіцитом балансу зовнішньоторговельних операцій, Греція, в якої держбюджет, торговий і платіжний баланси були хронічно дефіцитними.
"В результаті реального зближення навіть між "старими" членами валютного союзу так і не відбулося. Якщо в Німеччині розмір ВВП вже значно перевищив докризовий рівень, то в Італії він повернеться до колишніх значень не раніше середини 2020-х років", - пояснив економіст.
Нагадаємо, з моменту введення євро Латвія продемонструвала значне зростання економіки.
Референдум про те, чи повинна Італія залишити єврозону, не входить в домовленості керуючої коаліції і не буде проводитися.