Китай почав збірку свого суперкомп'ютера в космосі
Київ • УНН
Китай запустив перші 12 супутників для орбітальної суперкомп'ютерної мережі. Супутники зможуть самостійно обробляти дані, збирати та передавати інформацію.

Китай починає збирати свій суперкомп'ютер у космосі, повідомляє The Verge, пише УНН.
Деталі
Китай запустив перші 12 супутників орбітальної суперкомп'ютерної супутникової мережі з 2800 супутників, повідомляє Space News. Відповідно до оголошення ADA Space (з машинним перекладом), супутники, створені компанією ADA Space, Zhijiang Laboratory і Neijang High-Tech Zone, зможуть самостійно обробляти дані, які вони збирають, а не покладатися на наземні станції.
Супутники є частиною програми ADA Space "Star Compute" і першими з того, що вона називає "Three-Body Computing Constellation", пише компанія. Кожен із 12 супутників має вбудовану модель штучного інтелекту з 8 мільярдами параметрів і здатний виконувати 744 тера-операції за секунду (TOPS) - це міра їхньої обчислювальної потужності штучного інтелекту - і разом ADA Space каже, що вони можуть керувати 5 пета-операціями за секунду, або POPS. Це трохи більше, ніж, скажімо, 40 TOPS, необхідних для ПК Microsoft Copilot. Кінцева мета полягає в тому, щоб мати мережу з тисяч супутників, які досягають 1000 POPS, згідно з китайським урядом.
За даними Space News, супутники спілкуються один з одним зі швидкістю до 100 Гбіт/с за допомогою лазерів і спільно використовують 30 терабайт пам’яті. 12, запущених минулого тижня, несуть наукові корисні навантаження, включаючи рентгенівський поляризаційний детектор для фіксації короткочасних космічних явищ, таких як спалахи гамма-випромінювання. Супутники також мають можливість створювати тривимірні цифрові дані-близнюки, які можна використовувати для таких цілей, як реагування на надзвичайні ситуації, ігри та туризм, йдеться в повідомленні ADA Space.
За даними South China Morning Post, переваги космічного суперкомп’ютера виходять за межі економії часу на спілкування. Видання зазначає, що традиційні супутникові передачі повільні, і що "менше ніж 10 відсотків" супутникових даних потрапляє на Землю через такі речі, як обмежена пропускна здатність і доступність наземних станцій. А Джонатан Макдавелл, історик космосу та астроном з Гарвардського університету, сказав виданню: "Орбітальні центри обробки даних можуть використовувати сонячну енергію та випромінювати її тепло в космос, зменшуючи потреби в енергії та вуглецевий слід". За його словами, як США, так і Європа могли б реалізувати подібні проекти в майбутньому, пише SCMP.
У Китаю прорив у галузі EUV для виробництва чіпів - SCMP29.04.25, 13:49 • 7166 переглядiв