Бізнес підтримує приєднання України до SEPA, але закликає доопрацювати законопроєкт - ЄБА

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила заяву щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) - бізнес підтримує законопроєкт 13233, проте просить доопрацювати окремі положення для їхньої відповідності європейським стандартам, передає УНН.

Деталі

3 липня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти проєкт Закону №13233 про  приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) в першому читанні.

Європейська Бізнес Асоціація вітає ініціативу щодо гармонізації національного законодавства з європейським у сфері запобігання відмиванню коштів, фінансування тероризму та забезпечення прозорості фінансової системи. Тому Асоціація підтримує ухвалення законопроєкту в першому читанні. Водночас бізнес-спільнота наголошує на необхідності доопрацювання окремих положень законопроєкту задля їх практичної реалізації та відповідності стандартам ЄС - йдеться у заяві.

Експерти Асоціації вже передали на розгляд відповідальним органам свої пропозиції щодо вдосконалення законопроєкту. З огляду на суспільне занепокоєння щодо відкриття банківської інформації, Асоціація підкреслює важливість досягнення балансу між ефективним фінансовим моніторингом та забезпеченням прав, інтересів і фінансової приватності громадян та бізнесу.

Ключові пропозиції експертів Асоціації до законопроєкту:

1. Визначення "вищого керівництва" суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), не обмежуючись загальними зборами.

Проєкт Закону передбачає, що правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінмоніторингу мають затверджуватися вищим органом управління СПФМ. За законодавством України цим органом є загальні збори.

Проте, як зазначають членські компанії, термін "вище керівництво" (senior management) у контексті законодавства ЄС не охоплює загальні збори, а стосується осіб, які фактично здійснюють оперативне управління компанією (директор, члени правління, ради директорів тощо). До того ж затвердження на рівні загальних зборів може створити труднощі для виконання обов’язків СПФМ з огляду на потребу в оперативному оновленні внутрішніх документів з фінмоніторингу залежно від ризиків.

Тому Асоціація пропонує залишити поточну редакцію Закону №361-IX або надати максимально наближене до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення "вищого керівництва".

2. Спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів.

Наразі під час верифікації клієнта, який є юридичною особою-нерезидентом, СПФМ має бути надано, зокрема, копію легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене посвідчення про реєстрацію юридичної особи. На думку бізнесу, в епоху цифровізації та відкритих онлайн-реєстрів така вимога виглядає надмірною.

Тож Асоціація пропонує внести зміни до Закону №361-IX, передбачивши можливість проведення верифікації юридичних осіб-нерезидентів на підставі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів іноземних держав.

3. Перегляд порогових сум для здійснення фінмоніторингу.

Проєкт Закону передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій до СПФМ за порушення з метою приведення їх у відповідність до розмірів у євро. Однак документ не коригує порогові суми операцій, які є підставою для фінмоніторингу. Ці порогові суми залишаються на рівні 400 тис. грн (≈ 8,5 тис. євро), що нижче європейського порогу в 15 тис. євро.

На думку бізнесу, підвищення санкцій без перегляду порогових сум не повністю узгоджується з вимогами Директиви ЄС 2015/849. Ба більше, фактичне зменшення розміру порогових операцій у перерахунку на євро призводить до залучення ресурсів СПФМ до аналізу операцій з низьким ризиком, що не узгоджується із принципами ризикоорієнтованого підходу.

Відповідно, Асоціація пропонує разом із підвищенням санкцій переглянути й порогові суми фінансових операцій, аби вони узгоджувалися з порогами, передбаченими Директивою 2015/849.

4. Альтернативні підходи до ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які є нерезидентами.

Підприємці звертають увагу на те, що багато КБВ-іноземців занепокоєні вимогою надавати нотаріально засвідчені копії паспортів, зокрема це пов’язано із захистом персональних даних. У результаті бізнес стикається з додатковими бар’єрами під час подання інформації про КБВ.

Отже, пропозицією Асоціації є дозволити використання замість копій паспортів — офіційних витягів із торговельних, судових або комерційних реєстрів іноземних держав, які містять дані про КБВ.

Європейська Бізнес Асоціація закликає законотворців урахувати викладені зауваження та готова долучити своїх експертів до подальшого обговорення та доопрацювання законопроєкту