Вищий антикорупційний суд виправдав колишнього першого заступника голови Дніпропетровської обласної адміністрації Володимира Орлова в інкримінованій антикорупціонерами справі про нібито хабарництво. Суд дійшов висновку про необґрунтованість обвинувачень, що фактично поставило під сумнів дії детективів НАБУ та прокурорів САП у резонансній справі, що тривала більше двох років.
Як розповів Орлов в інтерв’ю, найжорсткіший тиск, за його словами, відбувався ще на етапі досудового розслідування. Слідство тривало з травня 2024 року та, за твердженням ексчиновника, попри відсутність переконливих доказів, цілеспрямовано доводилося до суду. Супроводжувалося це психологічним тиском і величезною заставою у 22 млн грн, яка стала ударом не лише по ньому, а й по його родині.
"Два моменти. Перший — спроба зламати мене через заставу у 22 мільйони гривень. Це був виклик не лише мені, а моїй родині. І друге — абсолютна безкарність провокаторів і неможливість апелювати до правоохоронних органів. Людей з кримінальним минулим ставлять у центр справи, і це вважається нормою. Детективи бачачи, що натягнути сову на глобус не можна, все одно продовжують це робити", - зазначив Орлов.
За його словами, детективів цікавили насамперед телефон і контакти, а не фактичні докази. Орлов також публічно заявив про розмову з детективом НАБУ, під час якої, як він стверджує, йому фактично пропонували "співпрацю" в обмін на потрібні слідству контакти.
"Пригадую, після обрання запобіжного заходу в мене була розмова з детективом НАБУ Гейко. Він чітко сказав: "У нас немає завдання посадити когось у в’язницю. Нас цікавлять контакти у вашій телефонній книжці. Якщо ви готові до співпраці — у вас небагато часу. Нам потрібні всі, крім Сергія Лисака." Це була пряма спроба втягнути мене в гру, яка базується не на правосудді, а на схемах. Але я людина, яка не готова торгувати принципами чи зраджувати, навіть заради власного порятунку — особливо коли не відчуваєш за собою вини", - розповів Орлов.
Справу в суді підтримувала група прокурорів САП, до якої входив особисто керівник антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. Розслідування ж вели детективи НАБУ під керівництвом його директора Семена Кривоноса.
Вердикт Вищого антикорупційного суду став ще одним прикладом, коли судовий контроль переглянув результати гучного антикорупційного розслідування. На цьому тлі знову активізувалися дискусії щодо методів роботи НАБУ і САП, а також меж допустимого тиску на підозрюваних.
За даними ЗМІ, в групу детективів НАБУ входили Олексій Гейко, Вікторія Азарян, Нестеренко, Андрій Денисюк (звільнився з НАБУ через справу закупівлі дронів в рамках проєкту "Армія дронів") , Назарій Кравчук, Марина Лобко, Володимир Вітковський, Антон Прокопенко, Василь Бучинський, Сергій Жувака, Олександр Коновальчук.
В групу прокурорів окрім самого керівника САП Олександра Клименко, входили антикорупційні прокурори Сергій Савицький (відомий тим, що в суді по справі "Мідас" заявляв про начебто дружні відношення Міндича та президента України Володимира Зеленського), Ігор Ткач (прокурор у справі нардепа Анатолія Гунько), а також Єлена Дроботова та Валентина Гребенюк, чиї родичі проживають в Росії.
За останній час це не поодинокий випадок: ВАКС та його апеляційна палата лише за тиждень винесли три виправдувальні вироки у справах, розслідуваних антикорупційними органами.
Мова про обвинувачення: екс-заступника Дніпровської ОВА Володимира Орлова, директора національного природного парку "Хотинський" та судді Тетяни Денисюк, яку виправдала вже апеляційна палата ВАКС.
Також нагадаємо, у вересні 2025 року НАБУ закрило кримінальне провадження щодо компанії "Термал Віжн Текнолоджіс" (бренд Archer), виробника тепловізійних прицілів для ЗСУ, через недостатність доказів складу злочину. Справа, розпочата у 2023 році, стосувалася нібито розтрати коштів (1,5 млрд грн) та затримок постачання, що, як стверджували в компанії, було безпідставним, а обшуки паралізували роботу.