В Україні готуються відновити аеромедичну евакуацію пацієнтів повітряними суднами ДСНС. Уряд вже затвердив порядок організації таких перевезень, які дозволять швидше доправляти пацієнтів між лікарнями та за кордон, зокрема до польського Жешува. Паралельно держава продовжує підготовку аеропортів до відновлення цивільного авіасполучення. УНН розпитав у експертів, чи можуть медичні польоти стати початком ширшого повернення авіації та які умови необхідні для відновлення роботи українських перевізників.
Деталі
Про відновлення аеромедичної евакуації повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.
Це дасть змогу значно скоротити час транспортування між лікарнями пацієнтів, які потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги, а також доправляти українців на лікування за кордон, зокрема в межах програми Medevac Ukraine. Наприклад, зараз дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом може зайняти 15-16 годин. Повітряним судном цей шлях можна подолати за 2–3 години
За його словами, новий порядок також передбачає перевезення донорських органів, медичних бригад та необхідного обладнання.
Координуватиме евакуацію Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ, а ДСНС забезпечуватиме повітряні судна й екіпажі з урахуванням безпекових і погодних умов. Очікується, що механізм запрацює до кінця року.
Чи наближає медична евакуація відкриття неба
Відновлення таких перевезень має передусім медичне значення. У той же час воно порушує ширше питання: чи може організація спеціалізованих польотів стати одним із практичних етапів підготовки до відновлення авіасполучення в Україні?
Питання про можливість поступового відновлення польотів постає і на тлі підготовки держави до відновлення цивільного авіасполучення. Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник раніше повідомив, що у двох державних аеропортах проводять оцінку ризиків і готують підземний простір та укриття. Крім того, на заході України розглядають можливість використання комунальних об'єктів для перших вантажних перевезень.
Авіаційний експерт Дмитро Воронков у коментарі УНН зазначив, що аеромедична евакуація є необхідним механізмом для системи охорони здоров’я, а її розвиток відповідає практиці багатьох країн. За його словами, виконання таких польотів потребуватиме серйозної організаційної та технічної роботи, адже в умовах війни неможливо гарантувати повну безпеку повітряних перевезень. Водночас він застерігає від прямого ототожнення таких польотів із відкриттям повітряного простору для цивільної авіації.
Що стосується перспективи відновлення цивільного авіасполучення, то, безумовно, досвід організації таких польотів буде корисним. Не сказав би, що це вже безпосередній крок до відкриття цивільної авіації, але поступово Україна зможе оцінювати власні можливості, зокрема те, наскільки реально відновлювати польоти в окремих частинах повітряного простору
На його думку, якщо говорити про потенційне відновлення цивільного авіасполучення, то захід України, безумовно, міг би стати пріоритетним напрямом.
Це географічно найбільш перспективна частина країни для такого сценарію. Відновлення польотів на цьому напрямку могло б бути ефективним та економічно доцільним. Думаю, що в майбутньому цей напрям може отримати розвиток, однак усе залежатиме від безпекової ситуації та реальних можливостей забезпечити захист польотів
Подібної думки дотримується військовий експерт Богдан Долінце. Він наголошує, що ключова відмінність полягає у статусі повітряних суден і характері завдань: медичну евакуацію виконуватиме державна авіація, а не комерційні перевізники.
Я б не став безпосередньо пов’язувати відновлення аеромедичної евакуації з підготовкою до повернення цивільної авіації. Насамперед потрібно розуміти, що повітряні судна, які залучаються до таких завдань, належать до так званої державної авіації. Вони не є частиною системи цивільних авіаперевезень, тому й вимоги, процедури та організація їхніх польотів відрізняються
У той же час, за його словами, напрацьований досвід у перспективі може бути корисним для інших напрямів авіаційної діяльності.
Безумовно, ті рішення, практичний досвід і правила взаємодії, які будуть напрацьовані під час організації аеромедичної евакуації, у майбутньому можуть стати основою для розвитку інших авіаційних напрямів в Україні
Таким чином, опитані УНН експерти сходяться в думці про те, що медичні польоти не є безпосереднім першим етапом відкриття цивільного неба. Однак вони можуть стати частиною ширшого процесу відновлення авіаційних спроможностей країни - за умови належної організації, визначення маршрутів і зон польотів та координації з військовими структурами.
Українські авіакомпанії мають повернутися на власний ринок
Відновлення авіаційної діяльності в Україні - це не лише питання безпеки польотів та готовності аеропортів. Не менш важливо, хто саме зможе скористатися цією інфраструктурою після відкриття повітряного простору. Українські авіакомпанії, які з початку повномасштабного вторгнення були змушені перенести свою діяльність за кордон, мають отримати можливість першими повернутися на власний ринок і брати участь у відновленні авіасполучення.
Адже частина українських перевізників продовжує працювати за кордоном, виконувати міжнародні контракти, зберігати повітряні судна та фахівців. Упродовж 2022–2025 років підприємства авіаційної галузі сплатили до державного бюджету майже 27 млрд грн податків і зборів. Крім того, міжнародна діяльність авіакомпаній забезпечує надходження валюти в Україну.
Авіаційний бізнес потребує правової визначеності
Для повернення українських перевізників недостатньо лише відкрити аеропорти та повітряний простір. Держава має вирішити низку проблем, з якими галузь зіткнулася під час війни. Серед них - зростання витрат на технічне обслуговування повітряних суден, складнощі з фінансуванням та страхуванням, необхідність підтримувати міжнародну сертифікацію, а також податкові суперечності, які створюють додаткові ризики для перевізників.
Однією з найбільш гострих проблем залишається трактування платежів за користування літаками та вертольотами, орендованими в іноземних компаній, як роялті. Починаючи з 2024 року податкові органи та Бюро економічної безпеки почали розглядати платежі за оренду повітряних суден у нерезидентів як роялті. Це призвело до відкриття кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній. Представники галузі вважають такий підхід спірним і наголошують, що оренда літака чи гелікоптера та виплата роялті мають різну економічну сутність і правове регулювання.
Для авіаперевізників ця невизначеність означає додаткові юридичні та фінансові ризики саме в той час, коли вони мають готуватися до відновлення роботи. Адже лізинг є поширеним способом формування авіапарку: значна частина повітряних суден українських компаній перебуває у користуванні на умовах оренди.
Міністерство фінансів уже працює над формуванням єдиного підходу до оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів і підготовкою узагальнюючої податкової консультації. Для ринку важливо, щоб це питання було врегульоване зрозуміло та послідовно, а правозастосування не створювало додаткових перешкод для роботи авіакомпаній.