Українці не відчули позитивного ефекту від заборони маркетингових договорів між аптеками та виробниками ліків, повідомляє УНН.
Ми запитали українців на вулиці "Чи знизилися ціни на ліки за останні 3 місяці?", адже саме це й було основною ціллю заборони маркетингу. Однак, превалююча відповідь "Ні".
Ба більше, українці розповіли, що навіть спостерігають ріст цін на ліки. Так, на запитання "Чи змінилися ціни на ліки?", відповідали: "В гіршу сторону" або ж "Навіть подорожчали".
Нагадаємо
УНН вже писав, що в Україні вже три місяці діє заборона на укладання маркетингових договорів між аптечними мережами та виробниками лікарських засобів. Та попри гучні заяви про зниження цін завдяки забороні - препарати не здешевшали. А натомість збільшилися прибутки фармацевтичних заводів.
Погоджується з українцями, щодо відсутності результату від заборони навіть Міністерство охорони здоровʼя. Адже на практиці знизилась лише вартість ліків, які увійшли до "списків МОЗ" - це по кілька десятків позицій від різних вітчизняних виробників. Усі інші препарати подорожчали, особливо іноземного виробництва.
Про те, що заборона маркетингових договорів не принесла споживачам користі, говорять і народні депутати. За їх словами, виробники просто припинили платити аптекам за маркетинг, а обіцяної знижки на ліки в 40–60% не відбулося.
Додамо
Через невдоволення ринку та суспільства, під керівництвом заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук проводилося обговорення щодо повернення маркетингу, але з граничним обмеженням. Як наголошували учасники ринку, це дозволить зберегти прозорість, але при цьому не зруйнувати аптечну інфраструктуру.
Попри критику, у підходу "заборони маркетингу" є прихильники. Одним з найпалкіших з них є народний депутат Сергій Кузьміних — голова підкомітету з питань фармації. Він продовжує наполягати, що саме маркетингові договори є головною причиною високих цін на ліки.
При цьому його аргументи майже дослівно повторюють тези фармкомпанії "Дарниця", яка й почала просувати ідею заборони маркетингу.
Чи є це збігом чи виключно політичним переконанням депутата можуть перевірити лише правоохоронці. Однак у публічній площині це виглядає, як "злагоджена співпраця" та лобіювання інтересів конкретного фармзаводу.