Новина про викриття чинного народного депутата від забороненої проросійської партії Опозиційної платформи – за життя (ОПЗЖ) Федора Христенка як агента фсб рф приголомшила українців. За даними Офісу Генерального прокурора, Христенко був завербований ще за часів експрезидента Віктора Януковича та, навіть після початку повномасштабного вторгнення, продовжував координувати свої дії з ворогом. Він, зокрема поширював свій незаконний вплив на детективів Національного антикорупційного бюро України. Але в парламенті є ще один нардеп, який очевидно також здійснює незаконний вплив, пише УНН.
За даними слідства, він здійснював вплив на детективів НАБУ, серед яких — Руслан Магамедрасулов, який уже отримав підозру, та Олександр Скомаров, детективи якого допомогли перетнути кордон олігарху-втікачу Геннадію Боголюбову. Більше того, Христенко намагався використати свою агентурну мережу в НАБУ для вирішення справ проти ще одного скандального олігарха — Ігоря Коломойського.
Виявлення російського агентурного кубла у Національному антикорупційному бюро України під керівництвом нардепа-зрадника – не пересічна подія. Проте розслаблятися правоохоронцям очевидно зарано.
У контексті спроб незаконного впливу варто звернути увагу й на інші прояви зловживання впливом в українському парламенті, коли народні депутати працюють на "великого дядька", хай навіть не з російської федерацію. Одним з таких прикладів може бути голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.
Зловживання впливом: коли лобізм переходить межу
Схема, за якою очевидно діє нардеп Кузьміних, може кваліфікуватись за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність – позбавлення волі на строк до 5 років.
Якщо ж це поєднується з вимаганням неправомірної вигоди – відповідальність жорсткіша – до 8 років тюрми з конфіскацією майна.
У конструкції з ймовірним зловживанням впливу Кузьміних є всі елементи, які підтверджують спроби незаконного впливу.
Є фармацевтичний виробник, зацікавлений у зміні правил гри на ринку лікарських засобів. Ця компанія вже майже рік просуває законодавчі ініціативи щодо повної заборони маркетингових угод між аптеками та виробниками. Це не просто задум зекономити кошти від заборони. Це послідовне лобіювання нового регулювання, яке дозволить заводу витіснити малих виробників препаратів з ринку та стати монополістом.
З іншого боку є народний депутат, залучений до просування потрібних фармвиробнику змін до законодавства. Саме обвинувачений у хабарництві Сергій Кузьміних став рупором "Дарниці" в парламенті й активно просуває потрібні компанії рішення.
Його вплив проявляється зокрема в його публічній та непублічній діяльності – заявах, дописах у соцмережах, коментарях ЗМІ, а також на закритих зустрічах з представниками влади та учасниками ринку. Нардеп як мантру повторює мало не під копірку тези заводу-виробника, а його ініціативи співпадають з прагненнями заводу.
Що це, як не домовленість вирішити питання? Що це, як не незаконний вплив? Що це, як не неприкритий лобізм? У цьому контексті у благі наміри парламентаря та його чесність повірити надто складно.
Поведінка Кузьміних нагадує класичну модель зловживання впливом: комерційна структура пропонує вигоду, а депутат, уповноважений на виконання функцій держави на неї погоджується і використовуючи свій статус намагається вплинути на державну політику та регуляторні рішення.
І у випадку Христенка, і у випадку Кузьміних очевидно маємо справу з незаконним впливом. Різниця тільки у тому, що один діяв в інтересах ворога – російської федерації, а інший - в інтересах окремої бізнес-групи, що в умовах повномасштабної війни, економічної турбулентності та вразливості пацієнтів — не менш небезпечно.
Формально, обидві ситуації містять ознаки кримінального правопорушення. Але одна вже потрапила в поле зору правоохоронців, а інша — поки ні. В наступних матеріалах ми більш детально зупинимось на ймовірних фактах зловживання впливом депутата Кузьміних, для того, щоб правоохоронці все ж звернули увагу на те, що зараз відбувається за кулісами Ради.
Нагадаємо
Раніше нардепа, голову підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВР з питань здоров’я нації Сергія Кузьміних піймали на "гарячому" під час одержання неправомірної вигоди у 558 тисяч гривень. За версією слідства, він отримав кошти за сприяння у підписанні контрактів між приватними компаніями та однією з лікарень у Житомирській області на постачання медичного обладнання.
У кінці січня 2022 року НАБУ зафіксувало передачу грошей і опублікувало відео про це. На ньому людина з голосом, схожим на Кузьміних, обіцяє своє сприяння і додає, що може розв'язати питання з усіма медзакладами області.
31 січня 2022 року тодішня Генпрокурор Ірина Венедиктова підписала йому підозру. Сергія Кузьміних не затримували через "депутатський імунітет", однак він ігнорував допити через що його оголосили у розшук. Після кількох днів "переховування" нардепа все ж затримали для обрання запобіжного заходу.
У травні 2022 року Кузьміних обрали запобіжний захід у вигляді застави у 49 тисяч 600 гривень. Звісно заставу за народного обранця внесли.
У вересні 2022 року обвинувальний акт у справі проти Кузьміних направили до ВАКС для розгляду по суті. Наразі триває стадія дослідження доказів. Однак, розгляд справи затягується, зокрема, через часту неявку Кузьміних. За інформацією наданою ВАКС, нардеп пропустив 22 судових засідання.