Профільний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач ігнорує факти, що, за даними журналістських розслідувань, вказують на те, що попередня діяльність кандидата на голову Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних посадах у цьому органі могла завдати шкоди національній безпеці та системно підривати транспортну авіацію держави, пише УНН.
Кандидат на голову Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як головного кандидата на посаду голови Державіаслужби. Раніше він працював заступником голови цього авіарегулятора і був звільнений у лютому минулого року за рішенням віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. В цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім уже через пів року, в грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ "Іл". Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ "Іл" від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ "Іл" без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
"Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або "технічні обґрунтування". Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф", - пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці "не перевірили" санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на запитання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
"…Ми сьогодні якраз пропрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення", - пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Тож стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує закривати очі на попередню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка очевидно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського лобіює особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й далі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко виокремлювати лобізм "своїх" від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не відбулося. Попри оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Окрім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.