Представники українського бізнесу під час зустрічі з керівництвом Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки та Національної поліції заявили про неприпустимість використання кримінальних проваджень як інструменту тиску на підприємства. Серед ключових проблем бізнес називає необґрунтовані обшуки, арешти майна та рахунків, затягування розслідувань і криміналізацію податкових спорів. Показовим прикладом останньої проблеми залишається ситуація навколо українських авіакомпаній, які через зміну підходу БЕБ до трактування оподаткування лізингу повітряних суден опинилися під кримінальним тиском, пише УНН.
Кримінальні провадження не повинні ставати інструментом тиску на бізнес
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман розповів, що значна частина зустрічі була присвячена проблемам, з якими підприємства стикаються під час досудового розслідування.
Йдеться, зокрема, про невідкладні обшуки, блокування рахунків, арешти майна та затягування розслідування кримінальних проваджень.
"Також було обговорено питання неприпустимості використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, проблеми арешту рахунків і майна, невідкладних обшуків та затягування досудових розслідувань", – написав Гетман за результатами зустрічі, на якій були присутні в.о. Генерального прокурора України Антон Ковальський, представники Офісу Генпрокурора, заступник директора Бюро економічної безпеки Юрій Бєлоусов, представники Національної поліції, бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен та провідні бізнес-асоціації.
За його словами, представниця Ради бізнес-омбудсмена звернула увагу на ситуації, коли підприємства роками залишаються залученими до кримінальних проваджень без визначеного процесуального статусу. Навіть без обшуків та арештів це створює репутаційні ризики й може позбавляти компанії можливості отримувати банківське фінансування.
Учасники зустрічі також обговорили необхідність чіткого розмежування умисного ухилення від сплати податків і помилок у податковому обліку. Адже наявність розбіжностей у трактуванні податкового законодавства сама по собі не повинна автоматично ставати підставою для кримінального переслідування.
Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, який взяв участь у зустрічі, у коментарі УНН наголосив на необхідності зміни підходів правоохоронних органів до взаємодії із сумлінними платниками податків.
"Ми повинні чітко розмежовувати реальні економічні злочини та господарські спори, які виникають через неоднозначне трактування законодавства. Неприпустимо, коли підприємство роками перебуває під тиском кримінального провадження, хоча питання можна вирішити в адміністративному або судовому порядку", – зазначив Катамадзе в коментарі УНН.
На його думку, бізнес не повинен доводити свою невинуватість лише тому, що правоохоронний чи контролюючий орган інакше трактує податкові норми.
"Якщо ми хочемо зберегти інвестиції, робочі місця та надходження до бюджету, маємо забезпечити передбачувані правила і припинити практику використання кримінальних проваджень як інструменту тиску", – пояснив Катамадзе.
Під час зустрічі бізнесу й правоохоронців наголошувалося також на необхідності забезпечення належного фінансування БЕБ, зокрема залучення кваліфікованих аналітиків. Це має сприяти переходу від силових методів до професійного аналізу економічних правопорушень.
Авіалізинг як приклад проблеми криміналізації податкових спорів
Одним із прикладів того, як неоднозначне трактування податкового законодавства може перерости у кримінальний тиск на бізнес, є ситуація в галузі цивільної авіації.
Із 2024 року Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки почали розглядати платежі українських авіаперевізників за лізинг літаків і вертольотів у нерезидентів як роялті. При цьому податкове законодавство і міжнародні конвенції у цьому питанні не змінювалися десятиліттями.
Авіакомпанії наполягають, що йдеться про орендні платежі за користування транспортними засобами, а не про винагороду за використання об'єктів інтелектуальної власності чи користування обладнанням, як вважають слідчі БЕБ.
Проблема ускладнюється тим, що лізинг є одним з основних механізмів формування авіаційного флоту як в Україні, так і в світі. Зокрема в Україні 86% повітряних суден експлуатуються саме на умовах лізингу. Тому зміна підходів до оподаткування таких операцій створює ризики для більшості українських авіаперевізників.
З проблемами й кримінальними справами, за даними УНН, вже зіткнулися шість українських авіакомпаній.
Судова практика в Україні відмежовує орендні та лізингові платежі від роялті. Це посилює аргументацію бізнесу щодо необхідності єдиного та передбачуваного підходу державних органів та його відповідності міжнародному праву.
Особливо гостро ситуація виглядає з огляду на те, що після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії були змушені релокувати значну частину діяльності за кордон для збереження професійних команд та флоту. Попри це перевізники сплачують податки в Україні, зокрема, у 2022–2025 роках підприємства авіаційної галузі перерахували до українського бюджету майже 27 млрд грн податків і зборів.
За таких обставин кримінальне переслідування через спірне трактування лізингових платежів нерезидентам створює додаткові ризики для збереження всієї галузі цивільної авіації та повернення українських перевізників на внутрішній ринок після відновлення цивільного авіасполучення.
Одним із можливих механізмів вирішення проблеми представники авіагалузі вважають ухвалення Міністерством фінансів узагальнюючої податкової консультації (УПК), яка забезпечить єдиний підхід до застосування чинного податкового законодавства щодо лізингу повітряних суден у нерезидентів.
Для авіаційного бізнесу принципово, щоб відповідні роз'яснення враховувалися і під час розгляду вже відкритих кримінальних проваджень.
Саме тому домовленості бізнесу з керівництвом Офісу Генерального прокурора та БЕБ щодо перегляду підходів до економічних розслідувань можуть мати практичне значення й для авіаційної галузі. Якщо держава прагне відокремити умисні податкові злочини від добросовісних господарських операцій та спірних питань тлумачення законодавства, ситуація з авіалізингом може стати одним із прикладів застосування такого підходу.
Від домовленостей до практичних рішень
На зустрічі з бізнесом окрему увагу також приділили законопроєкту №12439 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження", спрямованому на посилення процесуальних гарантій захисту суб'єктів господарювання під час розслідування кримінальних проваджень. Для прискорення його розгляду планується спільна нарада за участі керівництва профільного комітету Верховної Ради.
Крім того учасники наради домовились опрацювати питання оприлюднення детальнішої статистики роботи правоохоронних органів. Зокрема, бізнес пропонує оприлюднювати інформацію не лише про кількість відкритих кримінальних проваджень, а й про проведені обшуки, арешти майна та банківських рахунків, кількість справ, переданих до суду, і результати їхнього розгляду.
Такий підхід дозволив би оцінювати ефективність правоохоронців за реальними результатами розслідувань, а не за кількістю відкритих справ.
Під час зустрічі бізнесу з правоохоронцями також обговорювали питання детінізації економіки. Представники окремих галузей навели оцінки бюджетних втрат від тіньових схем.
Зокрема, за представленими учасниками дослідженнями, щорічні втрати бюджету від тіньового сегмента ринку охоронних послуг можуть становити 24–25 млрд грн, грального бізнесу — 16–20 млрд грн, тютюнової галузі — понад 30 млрд грн, а хлібопекарської — до 20 млрд грн.
Відповідні матеріали передали представникам Офісу Генерального прокурора, БЕБ та Національної поліції для подальшого опрацювання.
Таким чином, бізнес запропонував правоохоронним органам розмежувати два напрями роботи: посилення протидії реальним тіньовим схемам і захист підприємств, які працюють легально, але опиняються під кримінальним переслідуванням через податкові суперечності.
За словами Олега Гетмана, учасники зустрічі досягли згоди щодо всіх обговорених питань і домовилися про спільне опрацювання подальших рішень.