“Україна проти росії”: Ліщина розповів, що наразі відбувається із позовами проти рф до ЄСПЛ

Цитата

“Є “Кримська справа”, “Донбаська справа”, справа щодо вбивств і справа по моряках – чотири… Плюс, зараз Україна подала заяву нову, на сьогодні ми подали заяву про забезпечувальний захід. Але, у будь-якому разі, буде нова справа по останньому розвитку подій. Напевно, зараз ми можемо вважати, що вже п’ять (міждержавних справ на розгляді ЄСПЛ – ред.)”, - зазначив Ліщина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мін'юст: Україна звернулась до ЄСПЛ негайно зупинити військові напади росії проти цивільних об’єктів

Деталі

Так, з його слів, наразі найбільше просувань по “Кримській справі”. У цьому кейсі, зокрема, вже є рішення про прийнятність, у якому Європейський суд визнав, що росія має ефективний контроль над Кримом, починаючи з кінця лютого 2014 року, коли вона де-факто окупувала півострів.

“По Криму вже йде обмін позиціями щодо справи по суті, щодо порушень прав людини”, - каже співрозмовник.

У справі по Донбасу відбулося засідання щодо її прийнятності, однак на сьогодні рішення ще немає.

У справах про вбивства і щодо захоплення моряків у Керченській протоці, зі слів Ліщини, справи ще не комуніковані і “залишаються без руху”. Хоча, нагадує він, справа щодо моряків була подана ще в 2018 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова заява України проти росії до ЄСПЛ та до чого тут Навальний: розповіли у Мін’юсті

На запитання про те, як війна в Україні впливає на терміни розгляду міждержавних справ, фахівець зазначає, що у деяких випадках процес уповільнюється, особливо по індивідуальних заявах, Україна просить відстрочку у зв’язку з війною.

“З іншого боку, по міждержавних справах, Україна намагається все ж таки витримувати строки… По Донбасу, був окремий лист від уряду про те, що просимо прискорити розгляд питання щодо прийнятності, посилаючись на те, що, серед іншого, затягування розгляду справи по Донбасу, можливо, створило відчуття безкарності в російському уряді”, - зазначив він.

По новій, останній, заяві Україна просила і вже отримала забезпечувальний захід, однак, як і багато інших рішень міжнародних інстанцій, росія його не виконує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄСПЛ повторив заборону росії обстрілювати цивільної інфраструктури в Україні

“У нас вже є чітка позиція щодо невиконання вимог Європейського суду. Ми зібрали відповідні матеріали і вже відправили до суду. Ми просимо у прискореному режимі розглянути саме це більш-менш просте питання, саме у цій частині, щоб швидко отримати рішення проти російської федерації, яке б підтверджувало факти атак на цивільні об’єкти, саме це заборонив Європейський суд”, - розповідає Ліщина про згаданий кейс.

“Ми, очевидно, розуміємо, що росія не виконає (запобіжний захід – ред.), але це відкриє шлях для індивідуальних заяв, по-перше. По-друге, це надасть можливість в інших протектах, наприклад, у Міжнародному кримінальному суді, чи, кажуть, є ідея створення окремого міжнародного кримінального трибуналу по Україні, - це надасть можливість спиратися на це рішення Європейського суду як на преюдицію,.. як на встановлені вже факти”, - додає він.

На запитання про те, як швидко можна розраховувати на розгляд саме цієї справи, фахівець зазначає, що, за певних зусиль, можна закінчити цей процес десь за рік, хоча напевне сказати складно.

УНН також поцікавився, на яке рішення можна очікувати у міждержавних справах, таких як “Україна проти росії”.

“У міждержавних справах завжди мета дуже проста – отримати рішення про те, що відбуваються не просто окремі порушення окремих прав людини, а має місце систематичне порушення – те, що у нас насправді і відбувається”, - відповідає співрозмовник.

Він додає, що отримання компенсації у міждержавних справах – завжди додаткове, побічне, і “на сьогодні ще жодного разу не було, щоб ця компенсація дійсно щось реально компенсувала”.