Ухвалення закону "Купуй українське" загрожує розірванням Угоди про асоціацію з ЄС - експерт
Київ • УНН
КИЇВ. 13 грудня. УНН. У разі прийняття законопроекту "Купуй українське, плати українцям", який суперечить низці взятих Україною зобов'язань перед Євросоюзом у контексті Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, ймовірно, що ЄС почне говорити про перспективи розірвання Угоди. Про це повідомив в коментарі УНН політолог Євген Магда.
"У разі прийняття законопроекту "Купуй українське", навряд чи ЄС буде скаржитися до СОТ, швидше за все, що вони почнуть говорити про перспективи демонтажу Угоди", - підкреслив він.
За словами експерта, цей законопроект є лобістським і цього особливо ніхто не приховує, в тому числі і ініціатори - представники Радикальної партії. Крім того, положення документа свідчать про прагнення обійти систему ProZorro, це загравання з великим бізнесом і спроба його обдурити, спроба обдурити пересічних громадян.
"... цей законопроект виглядає як елемент боротьби за участь у поділі бюджетних коштів і різних преференцій. Те, що проти нього виступили вже і в Мінекономрозвитку, і віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, на мою думку, підтверджує те, що цей документ носить популістський характер", - додав Магда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільше українських солодощів купували Іспанія, Узбекистан і Угорщина
Експерт назвав ініціативу недалекоглядними діями політичної сили.
"Мені б дуже не хотілося, щоб вся Україна за це розплачувалася, щоб на тлі певних ускладнень у відносинах з Європейським союзом в контексті недостатньо якісного виконання Угоди про асоціацію створювалися додаткові проблеми. Нашим політикам просто пора навчитися думати далі своєї кишені і брати на озброєння принцип: "не треба нас дурити, бо ми ще не п'яні", - резюмував Магда.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 7206 "Купуй українське, плати українцям".
Законопроект передбачає надання переваг українським виробникам при здійсненні електронних закупівель.
На думку авторів документа, система державних закупівель ProZorro не враховує всіх умовностей торгів, а остаточне рішення часто приймається тільки на основі ціни. Зокрема, відповідно до закону "Про державні закупівлі" закупівля товару або послуги в ході торгів на 70% залежить від його ціни. Решта ж фактори - 30% - нецінові (інновації, екологічна складова). Однак лише 0,7% закупівель проведені з використанням нецінових критеріїв, так як закупівельники практично не використовують можливість вказувати інші критерії, крім ціни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна з початку року експортувала меду на понад 100 млн доларів
Автори законопроекту № 7206 пропонують залишити таке ж співвідношення цінових і нецінових критеріїв, проте зробити обов'язковим критерій місцевої складової на рівні не нижче 20%. Таким чином, при інших рівних умовах, переможцем торгів буде не той, хто запропонував найнижчу ціну, а той, хто зміг підтвердити місцеву складову товару або послуги.
Мета законопроекту - захист українського виробника, допомога малому і середньому бізнесу. Однак, статистика Мінекономрозвитку свідчить про те, що більше 99% учасників та переможців в системі ProZorro - українські компанії. З огляду на це, подібне обмеження позбавлене сенсу.
У пояснювальній записці до закону йдеться, що реалізація законопроекту дозволить скоротити імпорт на 4,4%, прискорити зростання ВВП України на 1,1% і скоротити рівень безробіття на 0,4% без витрат з бюджету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна збільшила експорт овочів
У той же час, в Центрі вдосконалення закупівель порахували, що якщо всі імпортні товари на ринку державних закупівель будуть заміщені українським, додаткові видатки Державного бюджету і державних підприємств складуть 44,9 млрд грн. Тобто, якщо у закупника буде вибір купити імпортний товар за 700 тис. грн або український за 999 тис. грн, законопроект зобов'язує його зробити вибір саме на користь українського. Ймовірно, що ці додаткові витрати закупник перекладе на плечі споживача. Крім того, законопроект суттєво ускладнює для українських виробників участь в системі державних закупівель, пропонуючи довгий перелік документів-довідок для підтвердження участі в тендерах, що може посилити корупційну складову.
У Мінекономрозвитку і експертному середовищі стверджують, що запропоновані нововведення суперечать міжнародним зобов'язанням України, зокрема, перед Світовою організацією торгівлі (Угода СОТ про держзакупівлі) і Європейським союзом (Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі). Про це вже заявили низка організацій в тому числі European Union in Ukraine, DOZORRO, Transparency International Україна, Центр економічної стратегії. Законопроект може зашкодити іміджу України і привести до дзеркальних заходів з боку інших країн, що вдарить по українських експортерах.
Однак автори законопроекту переконані, що норми закону можуть розглядатися як легітимні виключення із загальних правил в контексті зобов'язань України в рамках СОТ і угоди про зону вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).
Нагадаємо, Україна закликала членів СОТ утримуватися від застосування нових торгових обмежень, а також усунути наявні.