У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо регулювання роботи соціальних мереж
Київ • УНН
До Верховної Ради подано законопроєкт, що регулює роботу соціальних мереж, таких як Telegram, в Україні, вимагає розкриття інформації про власників та джерела фінансування, а також обмежує використання платформ з непрозорою структурою власності.
До Верховної Ради внесли законопроєкт про регулювання Telegram та інших соціальних мереж в Україні. Документ зареєстрували 25 березня, повідомляє УНН із посиланням на картку законопроєкту.
Йдеться про проєкт закону №11115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація".
Законопроект передбачає наступне:
- виокремлюються провайдери платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа;
- уточнюється, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація;
- встановлюються законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація;
- законопроект пропонує не встановлювати обов’язкову реєстрацію для провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС;
- на провайдерів платформ покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування.
- законопроект пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів;
- оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації, законопроект пропонує Кабінету Міністрів України врегулювати порядок використання відповідними посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів з непрозорою структурою власності;
- встановлюються засади відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, за тими самими правилами, які встановлені чинним Законом України "Про медіа" для провайдерів платформ спільного доступу до відео.
Нагадаємо
Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що Telegram становить загрозу інформаційній безпеці України і триває робота з протидії дезінформації на таких платформах, як Telegram та TikTok.