У Нафтогазі розвінчали вісім міфів про Стокгольмський арбітраж

“Довкола нашої з вами перемоги досі вистачає міфів та маніпуляцій. Їх навмисно розповсюджують зовнішні та внутрішні вороги України. Пропоную з ними боротися. Буду вдячний за поширення. Міф: загальна сума перемоги Нафтогазу склала 3 мільярди доларів. А у першій справі, щодо контракту на поставку газу, Нафтогаз взагалі спочатку програв. Факт: за рішенням арбітражу Нафтогаз отримав від Газпрому 5 мільярдів доларів, і успішно відбив вимоги Газпрому на суму більше 82 мільярдів доларів”, — зазначив Вітренко.

Він нагадав, що загальна сума компенсації, яку визначив трибунал у справі щодо контракту на транзит газу становила 4,63 млрд доларів. Відразу після рішення було отримано 2,1 мільярди доларів — через взаємозалік за газ, який провів арбітраж. Живими грошима напередодні Нового року було отримано ще 2,9 мільярди доларів.

Виконавчий директор також назвав міфом твердження, що арбітраж прийняв політичне рішення, посилаючись на проблеми з економікою України.

“Стокгольмський Арбітражний трибунал у своєму рішенні посилався на контрактні зобов’язання сторін і на закони, а не на політику чи „жалість до України“. Арбітражний трибунал, включно з арбітром, якого номінував сам Газпром, у своєму рішенні чітко зазначив, що Газпром має сплатити компенсацію недоотриманого прибутку Нафтогазу за невиконання Газпромом своїх контрактних зобов’язань. Схожа ситуація з переглядом ціни — контрактом передбачено право сторін на перегляд ціни, а Газпром неправомочно відмовлявся це робити. Стосовно вимог з боку Газпрому за положенням „бери або плати“, арбітраж визнав їх „нерозумно надмірними“ з точки зору законодавства Швеції, яке домовилися застосовувати сам Газпром та Нафтогаз”, — пояснив він.

Ще один міф, зі слів Вітренка, що проблема полягала виключно у тому, що тодішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підписала “погані контракти”. Факт, на його думку, полягає в тому, що це був “вирок” системі влади, яка склалася в Україні.

Наступний міф, на думку представника Нафтогазу, у тому що Україна виграла передусім завдяки конкретному політику або політичному призначенцю.

“Факт: роль політиків і політичних призначенців у найкращому випадку зводилася до допомоги або неперешкоджанню роботі професіоналів”, — пояснив Вітренко, додавши, що перемога стала можливою зокрема і “всупереч порядкам, заведених у системі влади, а не завдяки їм”.

Не погодився посадовець і з твердженням про те, що перемогу здобували західні юристи. З його слів, ці люди діяли згідно інструкцій, які їм давав Нафтогаз, і були лише частиною загальної команди.

“Міф: перемогти Газпром було просто. Факт: наша перемога „висіла на волосині“. Ми були за крок до приголомшливої поразки”, — написав Вітренко.

Він пояснив, що, наприклад, у контрактах “чорним по білому” були прописані зобов’язання щодо “бери або плати”, на які українська сторона погодилася у 2009 році, і об’єктивно їх не виконувала.

“Те, що зобов’язання були абсолютно кабальними — ще потрібно було довести так, що не залишалося жодного сумніву. Бо якби був хоча б один сумнів, то спрацював би загальний принцип, що „контракти мають виконуватися“. Власне на це і пішло майже 4 роки”, — розповів Вітренко.

Міфом він назвав і той факт, що саме українська сторона відмовилась купувати дешевий російський газ, тому і був арбітраж, а через конфлікт із Газпромом газ для українців став дорожчим.

“Факт: контрактна ціна на газ у 2014 році була вище європейської, і це Газпром припинив поставки газу. Як би не хотілося так думати деяким колишнім політикам, це не ми відмовилися купувати російський газ. Це Газпром після втечі Януковича підняв ціну на газ майже вдвічі. І він мав на це право, оскільки в 2010 та 2013 роках приведення контрактною ціни фактично до ринкового рівня здійснювалося через „знижки“, які російська сторона мала право скасувати в односторонньому порядку. От свого часу Росія брала на „гачок“ українських політиків, які обіцяли дешевий газ”, — зазначив виконавчий директор.

Він пояснив: за “контрактом Тимошенко-Путін” ціна газу була 485 доларів за тисячу кубічних метрів, за рішенням арбітражу — 352 долари.

“Міф: все одно ми пішли домовлятися з росіянами і пробачили їм борги. Факт: ми домоглися повного виконання рішення арбітражу, а позови у новому арбітражі фактично обміняли на продовження транзиту”, — зазначив Вітренко.

З його слів, найважливіший результат судів проти Газпрому — це анулювання боргових зобов’язань перед РФ.

“Ми не перестанемо судитися з Росією та відстоювати інтереси України. Минулого тижня подали оновлений позов на 8 млрд доларів проти Російської Федерації щодо втрачених активів Нафтогазу в окупованому Криму. Крім того, як уже казав, не виключаємо можливості нових позовів проти власне Газпрому. В обох випадках маємо оптимістичні прогнози”, — додав він.

Як повідомляв УНН, НАК “Нафтогаз України” та шість компаній групи Нафтогаз подали відповідь на зустрічну заяву Російської Федерації щодо розміру компенсації збитків у межах арбітражного провадження при Постійній палаті третейського суду в Гаазі — розмір збитків плюс відсотки оцінюється приблизно у 8 млрд дол.