У МОН розповіли про результати антидискримінаційної експертизи

“Зокрема, було знайдено та вилучено з підручників чимало недопустимих для демократичної країни анахронізмів на кшталт висловлювань „негри“, „жиди“, „цигани“”, — йдеться у повідомленні.

Експертиза виявила, що в підручниках повністю відсутні герої, які представляють людей з інвалідністю, а особи похилого віку зображуються виключно немічними. Так, сьогодні 6% населення нашої держави — близько 2,5 млн осіб — це люди з інвалідністю. Зараз у школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами.

Крім того, як зазначають у міністерстві, зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це — майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками.

“Таким чином завдання в підручнику на кшталт „Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини“ або „Разом із батьками обговори, де можна гратися“ підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність. Це неприпустимо. Саме тому й запропоновано замінити слово „батьки“ на „рідні“”, — зазначили у МОН.

З цієї ж причини висловлюються застереження до макетів підручників, де зображення підбираються виключно з повною сім’єю.

Здебільшого висновок антидискримінаційної експертизи докладно пояснює причини, у зв’язку з якими до підручника висловлюються зауваження. Наприклад, один з цьогорічних висновків до підручника для 1 класів пропонує зняти питання “Як й де познайомились твої батьки?”. Поруч одразу дається пояснення, що можлива дискримінація за сімейним станом, адже питання буде некоректним, якщо:

• мама одна виховує дитину, зачату в результаті зґвалтування;
• мама або тато уже перебувають в іншому шлюбі і не бажають говорити про біологічного батька/матір дитини;
• дитина, у якої померли батьки, виховується іншими родичами, які не знають, не пам’ятають або їм важко розповідати про знайомство батьків дитини тощо.

Ознаки дискримінації мають й ті завдання, які зображують хлопчиків/дівчат у стереотипних ролях, тим самим пропагуючи застарілі форми поведінки. Так, це можуть бути уявлення, що про дітей можуть піклуватися лише дівчата, чи що технічними професіями можуть займатися виключно хлопці.

У МОН наголошують на необхідності уважно ставитись до відмінностей. Так, часто антидискримінаційну експертизу називають “гендерною”. У цих поняттях є суттєва різниця, адже антидискримінаційна експертиза передбачає виявлення й усунення усіх ознак, за якими може відбуватися дискримінація відповідно до законів України, зокрема, статті 1 ЗУ “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.

За даними МОН, методологію здійснення антидискримінаційної експертизи і сертифікаційну програму розробили на основі вітчизняних досліджень у цій галузі та міжнародних звітів UNIСEF щодо випадків дискримінації у підручниках різних країн світу. До робочої групи, що була створена відповідно до наказу МОН № 713 від 03.07.2015, увійшли 25 провідних фахівців (кандидати й доктори наук), які представляють різні заклади вищої освіти. Усі вони пройшли професійну підготовку.

Нагадаємо, у 2018 році МОН запропонувало 18 варіантів букваря для першачків.