"Це антиукраїнські дії": науковці про загрозу аграрній науці та продовольчій безпеці країни з боку Фонду держмайна
Київ • УНН
Вилучення земель у НААН може знищити наукову систему, позбавити фермерів підтримки та загрожувати продовольчій безпеці. Україна ризикує втратити контроль над насіннєвим фондом.

Вилучення земель у підпорядкуванні Національної академії аграрних наук України може знищити наукову систему, що будувалася десятки років, позбавити фермерів підтримки та поставити під загрозу продовольчу безпеку держави − такі позиції озвучили представники Національної академії аграрних наук України під час пресконференції "Чи залишиться Україна аграрною країною при претензіях Фонду держмайна до земель НААН", пише УНН.
Деталі
Як зазначають науковці, вилучення земель, якими користуються наукові установи НААН, ставить під загрозу подальше функціонування аграрної науки в Україні. Йдеться, зокрема, про зупинку робіт у напрямах тваринництва, рослинництва, землеробства, селекції та насінництва.
Це речі, які створювалися не десятиліттями, а століттями, тому що академія за 100 років пройшла шлях від окремих дослідних ділянок до сучасної наукової організації, яка комплексно забезпечує, робить розвитку агропромислового виробництва нашої країни. Ми знищимо ці школи, і після цього їх вже ніколи нам не відновити. (…) І сьогодні я не боюся цього сказати: як на мене, це — антиукраїнські дії, спроба оцього обезземлення
На думку науковців, саме діяльність науково-дослідних установ є критично важливою для забезпечення продовольчої безпеки держави. Вилучення земель, якими НААН користується, унеможливить забезпечення виконання покладених на неї завдань та спричинить значні втрати для держави, а також для вітчизняних фермерів.
За словами Корнійчука, лише в одній установі − Інституті кормів − створено близько 210 сортів сільськогосподарських культур, з яких 130 вже внесено до Державного реєстру. Наразі ведеться селекція ще понад 30 культур.
Крім того, окрему увагу в НААН приділяють дорадництву − системі науково-практичної підтримки сільгоспвиробників. Йдеться про фахові консультації з питань агротехнологій, вибору сортів, захисту рослин, годівлі худоби, племінної роботи, управління господарствами тощо. Дорадництво, засноване на наукових розробках, допомагає фермерам підвищувати ефективність своєї діяльності та впроваджувати інновації.
Науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців
У НААН наголошують: обезземелення Академії зупинить не лише наукову, а й прикладну діяльність у регіонах. Україна ризикує втратити контроль над власним насіннєвим фондом, породами тварин, аграрними технологіями.
Ми вже бачимо, як в Україну масово завозяться закордонні сорти, добрива, засоби захисту. І якщо це продовжиться − наше аграрне майбутнє буде повністю залежне від іноземних ринків
Своєю чергою головний учений секретар НААН Валерій Адамчук нагадав, що землі академії становлять менше 0,5% від усіх сільськогосподарських площ України.
Ці рішення не дають жодного суттєвого ефекту для держави. Якщо хтось хоче вирішити приватні справи − це вже не наше питання. Але ми зобов’язані захистити науку
Нагадаємо
Експерти застерігають, що втрата наукових земель НААН може призвести до руйнування всієї системи аграрної селекції, деградації галузі садівництва та втрати біорізноманіття. Так, розмноження однієї культури може коштувати від одного до десятків мільйонів доларів, а Україна ризикує втратити власні технології та бути змушеною купувати їх за кордоном. Йдеться, зокрема, про сорти садових та виноградних культур, створені ще з часів Таїрова, які вже внесені до державного реєстру або перебувають у завершальній стадії розробки.
Крім того, вилучення земель у науковців призведе до дефіциту якісного посадкового матеріалу, подорожчання аграрної продукції та посилення залежності від імпорту, який, до того ж, часто виявляється зараженим вірусами. Імпортні саджанці можуть бути в 8-9 разів дорожчими за вітчизняні, а до ціни додаються логістичні витрати, митні збори та витрати на адаптацію до українських кліматичних умов. Усе це критично впливає на собівартість і конкурентоспроможність продукції українських садівників.