Не хочуть думати. Правоохоронці не люблять розслідувати економічні злочини - екссуддя

Правоохоронці не хочуть відкривати кримінальні справи про економічні злочини, щоб не займатися інтелектуальною роботою. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев'ядомський.

"Зазвичай правоохоронні органи вносять відомості до ЄРДР одразу після подання заяви лише у випадках простих очевидних злочинів: вбивство, крадіжка і т.п. У випадку подання заяви про економічні злочини зазвичай вони надають висновок про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, щоб ускладнити потерпілому шлях, а собі зменшити обсяг інтелектуальної роботи", - зазначив Денис Нев'ядомський.

Однак, він додав, що судова практика вже сформувалася, і суди майже одностайно виносять ухвали про зобов'язання слідчих органів внести відомості про злочин до ЄРДР.

"Хоча і в цьому випадку ДБР і БЕБ, на відміну від Нацполу, не поспішають вносити відомості до ЄРДР попри судове рішення. Це, безперечно, порушення закону і становить склад злочину. Проте, на практиці, ці органи не дуже цього бояться. Навіть якщо суд і зобов'язав ДБР внести відомості до ЄРДР, і навіть якщо ДБР виконає судове рішення, це не дуже велика перемога, оскільки ДБР може через декілька місяців просто закрити це кримінальне провадження за відсутністю складу злочину", - вказує Нев'ядомський.

Контекст

Наочним прикладом може слугувати кримінальне провадження, яке Печерський районний суд Києва зобов'язав відкрити представників ДБР проти посадовців Державної податкової служби за заявою співвласниці банку "Конкорд" Олени Сосєдки.

Сосєдка розповіла, що попри те, що відповідне рішення суд ухвалив ще у квітні цього року, їй досі невідомо, чи відкрило ДБР кримінальну справу за її заявою проти керівництва ДПС.

За її словами, група посадовців вчинила злочин шляхом перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків для акціонерів АТ "АКБ "Конкорд".

За такі дії податківцям може загрожувати до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо

Державна податкова служба проводила перевірку діяльності банку "Конкорд" після рішення НБУ про його ліквідацію. Перевірка тривала три місяці і, за словами Олени Сосєдки, за її результатами був складений акт, у якому йшлося про порушення на загальну суму 700 тис. грн. Проте, як стверджує Сосєдка, за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева податківці незаконно "домалювали" 392 млн грн. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі ліквідатора банку "Конкорд" оскаржив вказаний акт у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Після цього була призначена додаткова податкова перевірка, яка досі триває.