Ліки не здешевшали: чому фармреформа лише заплутала ринок

В Україні триває активна фаза реформи державного регулювання цін на лікарські засоби. Реформа зачіпає всіх гравців ринку: і регулятори, і фармвиробників, і аптечні мережі, і дистриб'юторів. За результати досліджень компанії Proxima Research, мета реформи — здешевлення ліків для споживача, через більше ніж 4 місяці з початку змін у фармринку, досі не досягнута, повідомляє УНН.

Масштабна реформа фармацевтичного ринку, яка стартувала на початку 2025 року та має на меті зробити ціни на ліки більш прозорими, передбачуваними та доступними для пацієнтів – досі не принесла бажаних результатів. Ба більше, реформа зазнає критики та викликає суперечки як серед фахівців, так і серед пацієнтів.

Одним з першочергових етапів реформи стала заборона маркетингових угод між аптеками та виробниками. За задумом реформаторів, цей крок мав знизити ціни на ліки. Однак на практиці він спричинив зворотний ефект. Внаслідок заборони, аптеки втратили джерело компенсацій, яке дозволяло знижувати роздрібну ціну для кінцевого споживача. Як наслідок — за даними міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, у квітні 2025 року інфляція на фармацевтичному ринку сягнула 13,9%. 

Підвищення цін на ліки підтверджують і моніторингові дані УНН: подорожчали, зокрема, імпортні препарати — такі як, наприклад, "Беталок", "Глюкофаж XR", "Сінджарді". 

Тим часом фармвиробники, які формують більше ніж 70% вартості препарату, економлять на забороні маркетингу приблизно 500 млн грн на місяць, розповів економіст Олексій Кущ. Так, якщо підрахунки економіста вірні – за чотири місяці без маркетингових угод фармвиробник заробив на 2 млрд грн більше. Тобто, реформа зіграла "на руку" фармвиробникам, вивівши їх на надприбуток. Тим часом українські пацієнти залишились без соціальних програм та знижок на ліки, які аптеки забезпечували своїм покупцям завдяки маркетинговим договорам. 

Ще одним ключовим елементом реформи стала поява Нацкаталогу, до якого станом на червень 2025 року внесено понад 3,5 тисяч позицій на які встановлено оптово-відпускні ціни. Проте, як свідчать результати дослідження компанії Proxima Research, головна мета запровадження цього інструменту, здешевлення ліків для споживача, також не досягнута.

Адже, задекларовані ціни в середньому на 20% перевищують ринкові. Це не означає негайного підвищення цін, але демонструє, що виробники закладають ризики наперед. 

Додамо

На першому етапі до Нацкаталогу було внесено 2523 позиції з Нацпереліку, з яких 406 — інноваційні препарати, а решта — генерики. Протягом перших п’яти місяців 2025 року на ринку було реалізовано близько 2000 товарних позицій із задекларованими оптовими цінами. Це становить 25% загального обсягу продажу в натуральному вираженні та 21% — у грошовому.

Водночас у межах механізму референтного ціноутворення, початково було розглянуто 4171 позицію лікарських засобів із Нацпереліку. Однак лише для 199 з них вдалося визначити граничну оптову ціну на основі даних із чотирьох референтних країн. З цієї кількості в аптеках реалізовувалося лише 66 препаратів. Всі інші прореферовані препарати взагалі не потрапили до каталогу, оскільки їхня референтна ціна є нижчою за ринкову в середньому на 36%, що робить їх продаж невигідним. 

Це створює ризик дефіциту важливих медикаментів вже з 1 листопада 2025 року, коли завершиться перехідний період. Так, реформа, що мала знизити ціни, насправді створює умови для їхнього зростання або зникнення препаратів з ринку.

Проблему підтверджує і лікар Іван Черненко. В ексклюзивному коментарі УНН він розповів, що в реальності українські лікарі змушені шукати обхідні шляхи, аби забезпечити пацієнтів необхідними ліками. Причина не брак коштів, а недосконалість державного регулювання. 

За словами лікаря, аби обійти новостворену державою систему, медзаклади змушені йти на непрозорі рішення — завищувати ціни на дешевші препарати, щоб компенсувати вартість критично необхідних препаратів дистрибʼюторам. Таким чином завищуючи фінальний чек закупівлі. Такі дії наражають адміністрацію лікарні на небезпеку та увагу від правоохоронних органів, які можуть розцінити це як порушення медзакладом тендерних процедур.

Лікарні стикаються з проблемою закупівлі ліків, тому що через регулювання цін дистриб’ютори просто не виходять на торги. Наприклад, препарат Фітоменадіон, необхідний новонародженим – лікарням не вдається його офіційно закупити. Все через встановлену державою "стелю" ціни, яка в реальності нижча за ринкову. Тоді доводиться домовлятися з дистрибʼюторами та підіймати ціни на інші препарати до "стелі". А все для того, щоб компенсувати збитки, які несе дистрибʼютор, коли продає препарат за референтною ціною. І все це для того, щоб ліки можна було купити офіційно, через Прозоро

Нагадаємо

У квітні 2025 року набули чинності постанова Кабміну №795, які формують референтні ціни на ліки. Ідея референтного ціноутворення полягає в тому, щоб встановити справедливу та контрольовану ціну на ліки, орієнтуючись на середню вартість препарату в Європі. 

Однак, в реальності це призвело до зворотного ефекту. Про здорожчання ліків замість здешевшання говорять й БФ "Пацієнти України". За словами голови фонду Інни Іваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків. За останні три місяці не відбулося помітного зниження цін на ліки.

Так, нововведення, які мали б покращити доступу до ліків та знизити їх вартість для українців, створили умови в яких препарати зникають з ринку. А лікарні змушені вдаватися до незаконних схем аби забезпечити пацієнтів необхідними препаратами.