КСУ визнав неконституційними умови прийняття громадян до житлово-будівельного кооперативу

Цим Рішенням Конституційний суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 135 Кодексу.

Згідно з цими положеннями Кодексу до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 Кодексу.

З аналізу положень Основного Закону України випливає, що право на житло може бути реалізоване у спосіб будівництва житла, придбання його у власність або взяття в оренду, а громадянами, які потребують соціального захисту, – у спосіб отримання соціального житла від держави або органів місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Виходячи з наведеного Конституційний суд України наголошує, що Конституція України встановлює різні способи реалізації свого права на житло і не пов’язує можливості реалізації цього права з постійним проживанням особи у тому чи іншому населеному пункті (з місцем проживання).

Конституційний суд України вважає, що положення частини другої статті 135 Кодексу суперечать низці положень Конституції України.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що Кодекс прийнято до набуття чинності Конституцією України, а тому ряд його положень є такими, що нівелюють сутність конституційного права кожної особи на житло, не відповідають й іншим конституційним засадам соціального, економічного розвитку Українського суспільства та держави, унеможливлюють вільне набуття кожним права приватної власності на житлові об’єкти відповідно до закону.

Суд також підкреслює, що положення преамбули Кодексу суперечать частинам першій, другій статті 15 Конституції України.

Положення частини другої статті 135 Кодексу, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Нагадаємо, КСУ оприлюднив висновок щодо призначення Президентом голів ДБР та НАБУ.