Бідні країни побоюються, що багаті їх зрадять, відхрестившись від кліматичного збору у судноплавстві - The Guardian
Київ • УНН
Бідні країни побоюються, що багаті держави не підтримають угоду з декарбонізації судноплавства, яка передбачає фінансування кліматичних заходів. Китай, Бразилія та Саудівська Аравія виступають проти податку.
Представники бідних країн, що потерпають від наслідків через зміни клімату, побоюються, що провідні потужні економіки не підтримають угоду з декарбонізації у судноплавстві, виконання якої забезпечило б додаткове фінансування постраждалим регіонам. Про це повідомляє The Guardian, пише УНН.
Деталі
Бідні країни звинуватили багатий світ у "відступі" від кліматичних зобов’язань у межах курсу на скорочення викидів вуглецю у морських перевезеннях.
Представники 175 країн зібралися цього тижня в Лондоні у Міжнародній морській організації (IMO) для обговорення деталей глобальної угоди з декарбонізації у судноплавстві протягом наступних 25 років, яку розробляли останні 10 років.
Якщо вдасться реалізувати найамбітнішу редакцію документу, усі судна будуть зобов’язані платити невелику плату за викиди парникових газів на основі своїх технічних параметрів. Зібрані кошти підуть на фінансування кліматичних заходів у бідних країнах. Цей збір розглядається як важливе джерело фінансування для бідних країн, які зазнають дедалі більшої економічної руйнації через екстремальні погодні умови.
Але потужні економіки, зокрема, Китай, Бразилія та Саудівська Аравія, виступають проти податку. А інші розвинені держави, включаючи ЄС, можуть погодитися на його різке послаблення.
Переговори ІМО щодо кліматичного збору у судноплавстві офіційно розпочалися в понеділок і мають завершилися в п'ятницю. Вони є кульмінацією серії спроб взяти під контроль викиди вуглецю від судноплавства, які тривають більше десяти років. На судноплавство припадає понад 2% світових викидів – приблизно така ж частка, як на Японію, і без термінових дій вона буде зростати.
Представники бідних країн заявляють, що переговори вже розвалюються і що в результаті довкілля "програє". Посол Маршаллових Островів Албон Ішода, виступаючи від імені альянсу тихоокеанських і карибських малих острівних держав, заявив, що багаті та великі розвинені країни, "відступають" від своїх обіцянок.
Важко зрозуміти, про що думають ці країни. "Можливо, вони стурбовані своїм національним суверенітетом. Але ми базуємо наш аргумент за декарбонізацію та збір на судноплавство на наукових підставах. Найбільш уразливі країни діють як дорослі в кімнаті
Дипломат зазначив, що у 2023 році уряди погодили дорожню карту декарбонізації судноплавства до 2050 року, і закликав партнерів по міжнародній домовленості її виконати. "Нам потрібно, щоб великі економіки почали демонструвати лідерство. Ми всі бачимо, що правильно – нехай вони роблять те, що правильно", - сказав Албон Ішода.
Міністр транспорту Тувалу, іншого члена альянсу малих островів 6Pac+ Саймон Кофе сказав, що збір на декарбонізацію в судноплавстві матиме мінімальний вплив на ціни товарів для споживачів. "Занепокоєння щодо впливу податку на торгівлю та споживчі ціни зрозумілі, але вони перебільшені", - сказав він.
Вартість доставки морем становить лише приблизно від 1% до 5% від кінцевої ціни більшості споживчих товарів. А перехід на технології з низьким вмістом вуглецю, за прогнозами IMO, підвищить витрати на доставку лише від 1% до 9%.
Наша пропозиція щодо збору передбачає, що витрати на забруднення нестимуть відповідальні. Встановлюючи податок безпосередньо на викиди, ми підтримуємо принципи чесності, підзвітності та кліматичної справедливості, гарантуючи, що жодна країна не залишиться осторонь у переході до чистішого майбутнього
Нагадаємо
Переговори ІМО відбуваються на тлі загострення митної війни у міжнародній торгівлі, розпочатої США. Президент США Дональд Трамп радикально посилив мита на експорт до США майже з усіх країн, крім росії та Південної Кореї. Низка країн ухвалюють дзеркальні рішення.