АРМА проти відкритої конкуренції: чи справді все так прозоро у конкурсі на управителя для ТРЦ "Гулівер"

Встановлення дуже "вузьких" критеріїв для потенційних управителів арештованим майном, як у ситуації з конкурсом на управління ТРЦ "Гулівер", є нетиповим для Агентства з розшуку і менеджменту активів. Попри заяви АРМА про відкритість, експерти зазначають, що вимоги до учасників є настільки суворими, що це може обмежити конкуренцію та поставити під сумнів прозорість процесу, пише УНН.

Деталі

АРМА 30 жовтня оголосило конкурс на відбір управителя для ТРЦ "Гулівер". Очільниця агентства Олена Дума з гордістю заявила, що максимально суворо підійшла до відбору управителя цим резонансним активом і навіть встановила максимально можливі 4 критерії до кандидатів. Серед умов, які повинні виконати учасники конкурсу, — майновий стан сукупною вартістю не менше 100 мільйонів гривень, професійний колектив, підтверджений досвід управління аналогічними об’єктами та підтверджена фінансова спроможність.

За словами експертів, такі вимоги можуть суттєво звузити коло потенційних учасників.

"Чим жорсткіші вимоги на будь-які конкурсні процедури, тим менше коло осіб зможе прийняти в них участь… Ці чотири вимоги самі по собі високі. Тут треба ставити питання наскільки виправдані такі вимоги. Вважаю, що в певних напрямках їх можна було б зменшити, аби допустити більш широке коло осіб для участі у відборі", - зазначив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат Олег Шрам.

Своєю чергою, колишній голова Громадської ради при АРМА Ігор Чобітько наголосив, що жорсткість критеріїв може бути не випадковою і свідчити про упередженість в організації конкурсу.

"Це скоріше за все схоже на те, що тут є питання перерозподілу бізнесу між конкурентами, і саме під таку схему проводяться подібні конкурси. І, якби не було таких майнових критеріїв, то реалізувати своє право на управління таким комплексом міг би будь-який підприємець, який має досвід", - вважає експерт.

Експерти припускають, що конкурс міг бути організований з урахуванням чиїхось приватних інтересів. Хоча прямих доказів корупційної складової поки немає, сама структура вимог до учасників провокує підозри. Тому подібні ситуації повинні перебувати під ретельним контролем антикорупційних органів. Зокрема, НАБУ має розслідувати, чи були зловживання в процесі формування умов конкурсу.

"АРМА – це злочинна організація влади. Я переконаний, що на таких конкурсах прописуються такі умови, аби відібрати абсолютно точну і вже заздалегідь відому і реальну персону на управителя. Саме під цю особу і прописані правила… Ніхто керівництво АРМА всліпу не використовує. Усе робить заздалегідь, розуміючи наслідки своїх дій", - переконаний експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

Тож попри заяви голови АРМА Олени Думи про суворий підхід до відбору, експерти все ж закликають до більшої прозорості та зваженого підходу, що дозволило б розширити коло потенційних учасників і зменшити ризики упередженості.

Додамо

Окрім того, оголошуючи конкурс, Агентство з розшуку і менеджменту активів не врахувало те, що будівля ТРЦ "Гулівер" є заставою за іпотечним кредитом у державних банках, серед яких – "Ощадбанк". Однак, серед критеріїв, які виписало АРМА, не має жодної згадки про необхідність виплачувати позику.

В "Ощадбанку" неодноразово заявляли, що рішення про передачу "Гуліверу" в АРМА шкодить інтересам державного банку, адже позбавить його платежів по кредиту від компанії-власника столичного комплексу. Недотриманні "Ощадбанком" доходи через припинення виплат за кредитом можуть сягнути понад 20 мільярдів гривень.

Після оголошення конкурсу, заступник голови правління "Ощадбанку", відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін у коментарі УНН заявив, що державний банк планує стягнути на свою користь будівлю столичного ТРЦ "Гулівер", якщо АРМА передасть його в управління. Він висловив обурення тим, що замість виплат по кредиту державним банкам заробіток "Гуліверу" віддадуть "незрозумілому управителю".

Лише після цього і під тиском громадськості, представники АРМА все ж вирішили зустрітися з заступником голови правління "Ощадбанку", відповідальним за роботу з NPL, Арсеном Мілютіним, щоб обговорити питання управління арештованим активом, які зачіпають інтереси державного банку в частині погашення боргів за кредитами. До консенсусу на нараді очікувано дійти не вдалося і сторони домовилися "продовжити взаємодію". Мілютін повідомив, що на зустрічі в АРМА пообіцяли ще раз "детально дослідити" відповідні нормативно-правові акти на предмет можливості включити до витрат на управління платежі банкам-кредиторам. Однак, варто зауважити, що риторика АРМА після цією зустрічі кардинально не змінилася – вони продовжують виправдовуватись, що чинне законодавство не дозволяє агентству ставати кредитором або боржником у зобов'язаннях власника активу.