71 річниця членства України в ЮНЕСКО: скільки українських об'єктів під підсиленим захистом організації

На сьогодні 27 українських об'єктів внесено до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом. 7 культурних об’єктів внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Про це журналісту УНН повідомили у міністерстві культури та стратегічних комунікацій у відповідь на запит.

Деталі

Україна стала членом ЮНЕСКО у 1954 році, 71 рік тому. І за цей час ініціювала багато міжнародних програм та проєктів.

Скільки українських об'єктів під підсиленим захистом ЮНЕСКО

МКСК повідомило, що на сьогодні 27 українських об'єктів внесено до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом (механізм "посиленого захисту" передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1999 року).

Зокрема, 20 з цих об'єктів було включено під час 3-го позачергового засідання Комітету із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (вересень, 2023 року). П’ять об'єктів до згаданого списку було внесено під час 18-го засідання Комітету із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (грудень, 2023 року). Ще двом об’єктам було надано статус "під посиленим захистом" під час 19-ї сесії Комітету із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (грудень, 2024 року).

До зазначеного списку включено такі об’єкти:

• геодезична дуга Струве – Старонекрасівка (7 вересня 2023 року);
• геодезична дуга Струве – Катеринівка (7 вересня 2023 року);
• геодезична дуга Струве – Фельштин (7 вересня 2023 року);
• геодезична дуга Струве – Баранівка (7 вересня 2023 року);
• церква Вознесення Господнього у м. Ясіня Закарпатська область (7 вересня 2023 року);
• церква Зіслання Святого Духа у м. Рогатин, Івано-Франківська область (7 вересня 2023 року);
• церква Зіслання Святого Духа в с. Потелич, Львівська область (7 вересня 2023 року);
• церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Нижній Вербіж, Івано-Франківська область (7 вересня 2023 року);
• церква Собору Пресвятої Богородиці в с. Матків, Львівська область (7 вересня 2023 року);
• церква Пресвятої Трійці в м. Жовква, Львівська область (7 вересня 2023 року);
• архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (7 вересня 2023 року);
• науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного музею (7 вересня 2023 року);
• астрономічна обсерваторія Київського національного університету (7 вересня 2023 року);
• науково-дослідний інститут Миколаївської астрономічної обсерваторії (7 вересня 2023 року);
• держпром (Будинок державної промисловості) (7 вересня 2023 року);
• дендрологічний парк «Софіївка» (7 вересня 2023 року);
• могила Тараса Шевченка та Державний історичний та природній музей (7 вересня 2023 року);
• Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра» (7 вересня 2023 року);
• ансамбль історичного центру Львова (7 вересня 2023 року);
• культурний ландшафт та каньйон м. Кам'янець-Подільський (7 вересня 2023 року);
• церква св. Юра в м. Дрогобич, Львівська область (14 грудня 2023 року);
• одеський національний театр опери та балету (14 грудня 2023 року);
• одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха (14 грудня 2023 року);
• спаський собор Чернігова (14 грудня 2023 року);
• церква Собору св. Архистратига Михайла в с. Ужок, Закарпатська область (14 грудня 2023 року);
• національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» (11 грудня 2024 року);
• одеський літературний музей (11 грудня 2024 року).

Наразі Міністерство культури та стратегічних комунікацій України працює з регіонами для напрацювання списку об’єктів, які в майбутньому будуть номіновані для внесення до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом

Україна та ЮНЕСКО окреслили план збереження культурної спадщини в умовах війни21.03.24, 22:09 • 33713 переглядiв

Скільки внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

МКСК зазначає, що станом на сьогодні 7 культурних об’єктів внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема:

• Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра (з 1990 року);
• історичний ансамбль міста Львова (з 1998 року);
• геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);
• архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Чернівці (з 2011 року);
• стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора, АР Крим (з 2013 року);
• дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі, спільна українсько-польська номінація (з 2013 року);
• «Історичний центр Одеси» (з 2023 року)

ЮНЕСКО розпочала місію в Одесі для оцінки стану історичного центру12.02.25, 13:11 • 37241 перегляд

Зазначається, що за період з 2024 по 2025 роки до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не включено жодного культурного об’єкта.

Уманський дендропарк "Софіївка" хочуть внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО".

Наразі МКСК спільно з іншими причетними організаціями та установами, зокрема міськими радами, обласними військовими адміністраціями, установами сфери управління МКСК опрацьовується дане питання, зокрема на розгляд МКСК надійшло номінаційне досьє на об’єкт культурної спадщини "Парк "Софіївка". Романтичний парк – відлуння античності" з метою включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Зазначається, що планується найближчим часом проведення засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України, на якому буде розглядатись номінаційне досьє на об’єкт "Парк "Софіївка". Романтичний парк — відлуння Античності".

Водночас зауважується, що відповідно до частини першої статті 376 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об’єкт культурної спадщини, що може мати видатну універсальну цінність та відповідає критеріям, визначеним Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, номінується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за рекомендацією Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць, до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Отже, після розгляду номінаційного досьє Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини воно також буде направлено Українському національному комітету Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць з метою отримання відповідної рекомендації, після чого відбудеться подальша передача номінаційного досьє Національній комісії України у справах ЮНЕСКО.

Нацбанк Україні ввів у обіг пам’ятні монети, які присвячені українському борщу01.10.23, 19:57 • 161853 перегляди

Скільки включено до Міжнародних списків ЮНЕСКО елементів нематеріальної культурної спадщини

Міністерство повідомляє, що Україна активно проводить політику щодо номінування елементів нематеріальної культурної спадщини України до Міжнародних списків ЮНЕСКО.

Станом на сьогодні до Міжнародних списків ЮНЕСКО включені такі елементи нематеріальної культурної спадщини:

• Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства);
• традиція Косівської мальованої кераміки (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства);
• Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства);
• козацькі пісні Дніпропетровщини (Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони);
• культура приготування українського борщу (Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони);
• українська писанка: традиція і мистецтво. Міжнародна номінація, підготовлена спільно з Республікою Естонія (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства);
• практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції (Реєстр кращих практик з охорони нематеріальної культурної спадщини).

У 2025 році Україною вже подано такі номінації на включення до Міжнародних списків ЮНЕСКО:

• елемент нематеріальної культурної спадщини «Технологія вишивки «білим по білому» міста Решетилівка Полтавської області» з метою включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства;
• традиція поліської «дудки-викрутки» на Рівненщині з метою включення до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони;
• традиція Щедрого вечора в Україні засобами формальної та неформальної освіти з метою включення до Реєстру кращих практик з охорони нематеріальної культурної спадщини;
• Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар з метою включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Також Україна доєдналась до двох міжнародних номінацій:

• перегінне, сезонне випасання худоби;
• нематеріальної культурної спадщини людства.

Цей елемент включено у 2023 році до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, як багатонаціональна номінація (держави Албанія, Андора, Австрія, Хорватія, Франція, Греція, Італія, Люксембург, Румунія, Іспанія). Відповідно до правил ЮНЕСКО Конвенції 2003 року існує процедура розширення вже включеного елемента до Репрезентативного списку.

• традиція Святого вечора у Литві, Польщі, Україні. Ініціатор подання зазначеної номінації – Литва, яка звернулась із пропозицією підготовки номінації у 2024 році.