Верховна Рада України підвищила податки, що, за розрахунками уряду, принесе в бюджет додаткові 58 млрд грн цього року і 137 млрд грн у наступному році. У Європейській Бізнес Асоціації переконані, що нові правила змусять частину добросовісного бізнесу піти в тінь, пише УНН.
Мрії Гетманцева
Головним ідеологом підвищення податків в Україні, як "справжній державник" виступав голова Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Чого тільки варта його заява, що "оподаткування – це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав".
Після того, як Гетманцев став народним депутатом у 2019 році і очолив податковий комітет парламенту, він, як стверджує бізнес, методично робив усе, аби "общипати гусака" максимально сильно попри те, що він кричить голосами тисяч уже на всю країну.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну, ймовірно, лише додало ентузіазму Гетманцеву і під приводом пошуку коштів для ослабленої економіки він, здається, вже намагається "звернути шию гусаку", забуваючи, що лише успішний і працюючий бізнес може допомогти країні пройти складні часи і відновити економічне зростання. Більше того, саме підприємці-волонтери допомагають військовим оперативно закривати свої потреби.
Паралельно "державник" за будь-якої зручної нагоди декларує боротьбу з бізнесом, який працює в тіні. Для цього він навіть протягнув через Верховну Раду закон про створення "клубу білого бізнесу", який передбачає преференції для обраних.
Після того, як в уряді офіційно заявили про те, що держбюджету не вистачає щонайменше 500 млрд грн на військові витрати, Гетманцев, ймовірно, знову загорівся ідеєю про підвищення податків і активно відстоював ухвалений закон.
Для кого підняли податки
Ухвалений закон передбачає підвищення військового збору для тих, хто його платив раніше, а також його запровадили для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.
Зокрема, ставка військового збору зросте з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Це не стосуватиметься військових. Для платників єдиного податку ІІІ групи військовий збір становитиме 1% від доходу. Для ФОП І, ІІ та ІV груп військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати. Зараз вона 8000 грн на місяць. Водночас поки не зрозуміло з якої дати бізнес має сплачувати оновлені податки.
Крім того, з 1 січня 2025 року 5% військового збору будуть змушені сплачувати громадяни з інших своїх доходів. Це на додачу до зарплати. Ці зміни діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан, введений через повномаштабну війну, розвʼязану росією.
Відповідно до ухваленого закону, банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто ця норма діятиме заднім числом. Фінансові установи, окрім страхових компаній, - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року. Зараз ставка для них становить 18%.
Зміни також торкнуться АЗС, які працюють в Україні. Зокрема, вони повинні будуть сплачувати авансові платежі податку на прибуток - у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального.
Ставка авансового платежу для пунктів обміну валют тепер залежатиме від курсу євро і становитиме 700 євро за кожен пункт у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис. мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.
Крім того, закон звільняє від оподаткування доходів у 2024-2025 роках, отриманих за програмою "Зроблено в Україні", а також, як і раніше не оподатковуватиметься благодійна допомога з бюджетів інших держав.
Що каже бізнес
У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) новий закон розкритикували. Там переконані, що він навпаки штовхатиме сумлінний бізнес у тінь.
"Єдине, що не розуміє бізнес – чому тільки сумлінний бізнес має платити кошти. Сумлінний бізнес дивується, чому з тінню не працюють, чому туди не йдуть для того, щоб згенерувати додаткові надходження до державного бюджету. Отже те, що ми побачили в законі – нічого там немає щодо боротьби з тінню, нічого немає для того, щоб закрити різні дірки, які призводять до втрат в державному бюджеті", - зазначила під час брифінгу виконавча директорка ЄБА Анна Деревʼянко.
Вона додала, що за їхніми підрахунками наразі в тіні може перебувати 400-500 млрд грн.
"На сьогоднішній момент наші дослідження показують, що і військовий збір буде достатньо серйозним барʼєром для сумлінного бізнесу, тому що 53% компаній планують спробувати заплатити цей військовий збір (доплату) за рахунок своїх коштів, 33% взагалі не зможе з цим впоратись. Відповідно, ми бачимо, що ситуація достатньо складна. Ми бачимо, що насправді буде платити додаткові податки не бізнес, а будуть платити люди", - додала Анна Деревʼянко.
Вона також зазначила, що в кінцевому рахунку від підвищення податків зростуть ціни і платитиме споживач.
За її словами, замість підвищення податків в країні, владі було б доцільніше посилити боротьбу з "тіньовиками", а також запровадити економічне бронювання. Це б посилило впевненість підприємців у можливості продовжувати свою роботу.
"Ми готові були б платити ці податки, якщо б всі платили їх однаково. Тому що, якщо половина бізнесу платить податки, а інша половина їх не платить, ви самі розумієте, що це викривлює конкуренцію. І в кінці кінців якась частина прозорого, сумлінного бізнесу вимушена буде здатися і піти також в тінь, бо вони просто не витримають конкуренцію", - резюмувала Деревʼянко.
Про те, що підвищення податків матиме катастрофічний вплив на економіку попереджали чи не всі відомі підприємці та економічні експерти. Проте це, схоже, не завадило голові податкового комітету Ради Данилу Гетманцеву здійснити свою мрію і забезпечити підтримку в парламенті відповідного закону, попри те, що ціна таких мрій може бути дуже високою.