Війна на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, вже впливає на глобальні енергетичні ринки та приносить росії додаткові доходи від експорту нафти. Це може вдарити по Україні та дати додаткові можливості росії вести війну.
За даними The Telegraph, зростання цін дозволяє кремлю заробляти сотні мільйонів доларів щодня. Водночас, попри фінансовий ефект, росія не може повною мірою скористатися цією ситуацією - і ключову роль тут відіграють Україна та санкційні обмеження. Про це в коментарі для УНН також розповідав фінансовий аналітик Віктор Гальчинський.
На тлі ескалації на Близькому Сході світові ціни на нафту зростають через ризики для поставок, зокрема через ситуацію в Ормузькій протоці. Це автоматично грає на користь росії, яка залишається одним із ключових експортерів енергоресурсів.
За оцінками, доходи кремля лише за останній місяць могли зрости вдвічі – з приблизно 12 до 24 мільярдів доларів. Таким чином, навіть часткове підвищення цін на нафту напряму конвертується у фінансування війни проти України.
Втім, як зазначає експерт, цей ефект має свої обмеження.
У короткостроковій перспективі росія може виграти з цієї історії. Частина танкерів із нафтою просто стоїть у морі і чекає можливості продати вантаж. Якщо з’явиться шанс це зробити - росія отримає за це гроші
Йдеться насамперед про так званий "тіньовий флот" - танкери, які використовуються для обходу санкцій і часто змушені простоювати через логістичні та юридичні обмеження. Тобто використати ситуацію на максимум кремль не може.
Використати це на повну росія не зможе через обмежену пропускну здатність альтернативних експортних маршрутів і обмеження у власному танкерному флоті
Додатковим фактором залишаються удари України по російській енергетичній інфраструктурі, які знижують можливості переробки та експорту. Атаки на нафтобази, НПЗ і логістичні вузли створюють системні обмеження, які не дозволяють росії швидко наростити поставки навіть у сприятливій ціновій кон’юнктурі.
Крім того, нестабільність морських маршрутів і часткове блокування логістики також впливають на обсяги експорту. Частина танкерів фізично не може вчасно доставити нафту або змушена змінювати маршрути, що збільшує витрати і знижує ефективність.
Таким чином, війна на Близькому Сході дійсно створює для росії "вікно можливостей" - зростання доходів від нафти частково компенсує санкційний тиск і дозволяє фінансувати війну. Проте це не повноцінний економічний прорив.
Навпаки, ситуація виглядає як обмежений бонус - росія заробляє більше, ніж раніше, але значно менше, ніж могла б без санкцій, ударів України та проблем із логістикою. І саме ці фактори не дозволяють кремлю повністю конвертувати енергетичну кризу у стратегічну перевагу на фронті.