Рекордний урожай цукрових буряків у білорусі – близько 5 млн тонн – виявився фактором ризику, а не переваги. Ключовий експортний ринок, яким є росія, вже перенасичений дешевим цукром, і цей дисбаланс лише посилюється. Як повідомили у Службі зовнішньої розвідки, нове виробництво, старі запаси та імпорт з білорусі тиснуть на ціни, різко погіршуючи економіку як для аграріїв, так і для переробників, передає УНН.
Деталі
За даними розвідки, у 2025 році виробництво цукру в росії перевищить 6,4 млн тонн – майже стільки ж, як і торік. За внутрішнього споживання на рівні 5,6–5,7 млн тонн, імпорту близько 0,3 млн тонн і запасів у 0,35 млн тонн країні необхідно експортувати до 1,5 млн тонн, щоб уникнути обвалу внутрішнього ринку. Такий обсяг росії вдавалося реалізувати за кордоном лише один раз – у сезоні 2019/2020. За нинішніх умов це має малоймовірний вигляд.
Наслідки очевидні. Ціни на цукор у росії пішли вниз, знищуючи рентабельність галузі. Якщо у 2024 році середні ціни перевищували 51 тис. рублів за тонну, то в жовтні 2025-го впали до 42,2 тис., а на початку грудня залишалися на 15 % нижче торішнього рівня. Це безпосередньо відображається й на білоруських постачальниках. Зовнішнє середовище не залишає простору для маневру. Світові ціни на цукор перебувають на мінімумі за п’ять років. Глобальний ринок знову в профіциті – 4,2 млн тонн, і надлишок зростатиме в сезоні 2025/2026 через активність Індії й Таїланду. Водночас доступ до ринку білого цукру жорстко обмежений: країни-імпортери захищають власних виробників
У розвідці наголошують, що для білорусі ситуація не менш загрозлива. За виробництва 650–660 тис. тонн внутрішній ринок поглинає лише трохи більше половини. Решта традиційно йде до росії та країн пострадянського простору – ринків, які зараз самі перебувають у кризі надлишку.
Після відносно успішного 2024 року, коли продажі та прибуток зросли, у 2026-му цукрова промисловість стикається не з питанням зростання, а з питанням виживання. За поточних цін і структурних обмежень 2026 рік буде кризовим для всієї галузі