Антибалістичний проєкт FREYJA має на меті створити працездатний прототип антибалістичної системи вже у другому кварталі 2027 року. Україна обговорила з Канадою долучення до проєкту, і канадська сторона підтвердила готовність підтримувати цю ініціативу. Про це повідомив секретар РНБО України Ігор Клименко 13 листопада у соцмережах, пише УНН.
Обговорили долучення Канади до антибалістичного проєкту FREYJA, ініційованого Президентом України. Наша мета – максимально швидко створити працездатний прототип антибалістичної системи вже у другому кварталі 2027 року. Канадська сторона підтвердила готовність підтримувати цю ініціативу
Таку заяву Клименко зробив за підсумками переговорів з радником прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки та розвідки Девідом Моррісоном. Сторони говорили про актуальні безпекові виклики та подальшу підтримку України.
"Один із ключових напрямів розмови – проєкт Airlogix-Sentinel, який передбачає запуск виробництва українських БПЛА у Канаді. Важливо, що вироблені дрони будуть передані Силам оборони України. Наголосив, що Україна зацікавлена розширювати технологічну співпрацю та запускати нові виробництва. Наш досвід і технології, поєднані з промисловими і фінансовими можливостями партнерів, відкривають значні перспективи для зміцнення нашої обороноздатності", - вказав Клименко.
Також Клименко, з його слів, поінформував Моррісона "про безпекову ситуацію в Україні, повʼязану першочергово з наслідками російських ударів. Наголосив, що посилення міжнародної підтримки України має ключове значення".
Про те, що Канада активно включилася в розробку спільної з Європою антибалістичної системи FREYJA, повідомляв Президент Володимир Зеленський 11 жовтня.
Довідково
Freyja - проєкт, у межах якого Україна разом з європейськими партнерами розробляє систему протиракетної оборони. Вона має стати дешевшою альтернативою американській Patriot, яку Україна використовує для перехоплення російських балістичних ракет.
У проєкті беруть участь десяток країн. Україна відповідає за розробку ракет-перехоплювачів і пускових установок, а європейські партнери - за інші компоненти, зокрема радари й системи наведення.