Після ночі з повітряними тривогами вчителям рекомендують не починати навчальний день із контрольних робіт, а під час занять враховувати, що через стрес дітям може бути складніше концентруватися та запам’ятовувати інформацію. Міністерство освіти і науки нагадало про практичний порадник, підготовлений спільно з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз щодо підтримки школярів, які пережили травматичний досвід внаслідок війни, передає УНН.
Деталі
Порадник "Травмачутливість у школі" містить рекомендації для педагогів щодо того, як розпізнавати тривожні сигнали у поведінці дітей, реагувати на емоційні прояви та організовувати навчання так, щоб воно залишалося посильним і психологічно безпечним.
Зокрема, якщо дитина під час уроку розплакалася, педагогам радять не привертати до неї зайвої уваги всього класу. Замість цього можна провести для всіх учнів коротку руханку або стабілізаційну вправу, а згодом окремо й делікатно поговорити з дитиною та з’ясувати причину її стану.
Освітянам також рекомендують враховувати, що тривалий стрес може впливати на пам’ять, концентрацію уваги та здатність опрацьовувати великі обсяги інформації.
Тому навчальний матеріал радять подавати невеликими частинами, частіше змінювати види діяльності, робити паузи та починати зі знайомих або відносно простих завдань.
Окремо наголошується на навчанні після складних ночей із повітряними тривогами та російськими атаками.
Після тривоги чи обстрілів ранок у школі рекомендують починати зі слів підтримки, а не з контрольної роботи чи тестування. У дітей після пережитого стресу можуть спостерігатися як загальмованість і втома, так і підвищена активність, дратівливість чи агресивність.
У рекомендаціях зазначається, що незвична поведінка дитини не завжди свідчить про небажання вчитися або порушення дисципліни. Наприклад, постійний рух, розгойдування на стільці або предмет у руках у деяких випадках можуть допомагати дитині концентруватися.
Яких практик радять уникати
Особливу увагу педагогів звертають на можливі тригери, здатні нагадати дитині про пережиті обстріли чи інші травматичні події.
Зокрема, без потреби не рекомендують використовувати вправи, під час яких необхідно заплющувати очі. Для дитини, яка пережила травматичний досвід, це може асоціюватися із втратою контролю над ситуацією.
Також варто уникати несподіваних фізичних дотиків. Перед тим як обійняти дитину чи взяти її за руку, радять отримати її згоду.
Під час шкільних свят і заходів не рекомендують використовувати петарди, хлопавки, повітряні кульки, які можуть раптово луснути, та інші ефекти з різкими звуками. Якщо таких звуків неможливо уникнути, дітей необхідно заздалегідь попередити.
Обережності потребують також відео та навчальні матеріали про війну. Педагогам радять попередньо перевіряти, чи немає в них кадрів загиблих, крові, звуків вибухів або сирен.
Агресія та булінг
У пораднику окремо йдеться про агресивну поведінку дітей. Педагогам пропонують не обмежуватися лише заборонами чи покараннями, а намагатися зрозуміти причини поведінки дитини та допомогти їй відновити відчуття безпеки й взаємодії з оточенням. Для цього рекомендують використовувати спільні проєкти, волонтерську діяльність, театр, музику та інші групові активності.
У пораднику також акцентують, що оцінювання може ставати додатковим джерелом стресу. За даними опитування "Одним словом", проведеного за участю понад 50 тисяч дітей, школярі називали оцінки серед факторів стресу поряд із повітряними тривогами та вибухами.
Контекст
Практичний порадник "Травмачутливість у школі" МОН та Світлана Ройз уперше презентували у листопаді 2024 року в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?".
У серпні 2025 року рекомендації щодо травмачутливого освітнього середовища були доповнені.
Зокрема, школам радили створювати "куточки тиші", зменшувати візуальний і звуковий шум, використовувати м’якші сигнали шкільних дзвінків та забезпечувати дітям доступ до води й достатньо часу для приймання їжі.
У липні 2026 року Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Документ передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища, раннє виявлення емоційних проблем у дітей та багаторівневу систему психологічної допомоги в закладах освіти.
Нагадаємо
Раніше дитячий психолог пояснила, як боротись із труднощами під час адаптації першачків до школи.