Балтійське море перетворюється на зону активного протистояння між НАТО та рф через систематичні атаки на критичну підводну інфраструктуру. Уряди ухвалюють рішення для зміцнення свого флоту та присутності в акваторії для протидії росіянам. Про це йдеться у матеріалі The Economist, пише УНН.
Деталі
Уряд Польщі ухвалив рішення про купівлю трьох шведських підводних човнів A-26 на суму 2,8 мільярда доларів. Ця модель, довжиною лише 66 метрів, спеціально розроблена для каламутних і мілководних вод Балтики.
Головною особливістю судна є спеціальний портал у носовій частині, який дозволяє їй розгортати підводні дрони, сенсори або водолазів на морському дні. Це має стати відповіддю на загрози для газопроводів Balticconnector та Baltic Pipe.
Гібридні атаки та "тіньовий флот" рф
З 2023 року зафіксовано щонайменше 11 актів саботажу на балтійських комунікаціях. Пентагон та європейські розвідки пов’язують ці інциденти з російським "тіньовим флотом".
Найбільших збитків завдали розриви кабелів та трубопроводів, "ймовірно, спричинені тим, що кораблі тягнули свої якорі по морському дну". Крім того, росія почала діяти відкрито: у жовтні її військові кораблі імітували зіткнення з данськими суднами та наводили на них зброю.
Юридичні та військові заходи стримування
НАТО посилює патрулювання в рамках операції "Балтійський вартовий", проте міжнародне право обмежує можливості огляду суден. Польща вже прийняла закон, який "дозволяє військово-морському флоту застосовувати силу для захисту критичної інфраструктури навіть за межами територіальних вод". Експерти наголошують, що інвестиції в оборону є виправданими, оскільки "щоденна вартість ремонту підводного телекомунікаційного кабелю становить 24 мільйони євро", а газопроводу – 75 мільйонів євро.