Розпочався довгоочікуваний аудит Національного антикорупційного бюро України, який має дати чіткі та однозначні висновки щодо ефективності його роботи. Комісія міжнародних експертів отримає доступ до матеріалів кримінальних проваджень детективів та зможе інтерв’ювати співробітників бюро, пише УНН.
Відповідно до законодавства, аудит в НАБУ має проводитися щороку, однак насправді він не проводився з 2015 року, тобто жодного разу з моменту створення бюро. Лише після того, як Міжнародний валютний фонд визначив незалежну оцінку діяльності бюро як структурний маяк для отримання фінансової допомоги, він нарешті розпочався.
У Раді громадського контролю НАБУ повідомили, що призначена Кабміном комісія, яка складається з трьох міжнародних експертів, має право:
- на доступ до матеріалів кримінального провадження (з досудовим розслідуванням Бюро),
- на інтерв’ювання співробітників бюро, прокурорів САП, працівників інших державних та правоохоронних органів тощо,
- офіційно звертатися за необхідною для аудиту інформацією до державних органів, фізичних чи юридичних осіб.
Комісія сама затверджує і оприлюднює критерії і методику оцінки діяльності НАБУ, а фінансується все за рахунок міжнародної технічної допомоги.
"Яким би довгим аудит не був, результатом його має бути не розмитий документ формату "не всьо так однозначно". Ні, результат може бути або білим, або чорним. Тож або шановні аудитори дійдуть висновку, що НАБУ працює ефективно і директор молодець. Або що робота Бюро неефективна, а директор виконує повноваження неналежно. Висновок опублікують на сайті Уряду, щоб ми з вами могли його прочитати", - вказали у РГК.
Перевірятимуть ефективність роботи НАБУ три "досвідчені і поважні" іноземні аудитори, однак в Раді громадського контролю сумніваються, що вони "стикалися з чимось схожим на українські антикорупційні інституції".
Такої ж думки притримується і адвокат, ексрадним директора Державного бюро розслідувань Олег Шрам.
"Я сумніваюся, що іноземці, які ніколи не були в Україні, не знають наших реалій, стану корупції, діяльності антикорупційних органів на постійній основі, зможуть дати якийсь значимий результат, і об’єктивно, незалежно і дійсно професійно оцінити вплив діяльності цього бюро на стан корупції в нашій державі", - зазначив він в ексклюзивному коментарі УНН.
Він також звернув увагу на те, що достеменно не відомо за який період проведуть аудит роботи НАБУ – за весь час існування чи лише за останній рік.
На його думку, є великі сумніви, що це дійсно буде аудит, а не "оцінка внутрішнім процесам діяльності бюро". Шрам вважає, що міжнародні експерти, швидше за все, оцінять як взаємодіють між собою ті чи інші підрозділи НАБУ, замість того, щоб дати суспільству відповідь на головне питання – чи дійсно бюро впливає на стан корупції в Україні.
"На моє глибоке переконання – ні. Бюро працює неефективно, вибірково та розслідує дуже довго. Чи підтвердить такі висновки зовнішні аудитори – сумніваюся. Вони не знають мови, не зможуть вивчити провадження, не зможуть нормально поспілкуватися і в кінцевому результаті, мені здається, вони підпишуть висновок, який за них напишуть, щось на кшталт висновку по НАЗК, який ми бачили в минулому році, коли виявили якийсь організаційний внутрішній недолік, але з іншого боку не визнали роботу НАЗК незадовільною: мовляв працюйте, тренуйтеся далі", - вважає адвокат.
Викликає занепокоєння, за словами Олега Шрама, й те, що критерії та методику оцінки затверджують самі аудитори.
"Побачивши критерії і методику, ми зможемо проаналізувати, про що буде цей звіт. А це знову таки неправильно, бо аудитори мають бути чітко обмежені законом, щоб методика була дійсно об’єктивною, всеохоплюючою. А якщо вони поставлять такі критерії, які не будуть стосуватися того основного питання, про яке говорю – перевірка Бюро на стан діяльності з корупцією – то звичайно ми не отримаємо відповіді на питання", - додав він.
Попри застереження експертів, якщо ж оцінка діяльності НАБУ все ж буде всеохоплююча і об’єктива, звіт за результатами аудиту може стати ключовим для подальшої роботи бюро і відіграти важливу роль у плануванні реформ.
Додамо
Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.
До того ж адвокатська спільнота бʼє на сполох через ідею директора НАБУ Семена Кривоноса про створення своєї судової експертизи при бюро, адже "свої" експерти при слідстві не мають нічого спільного з незалежним розслідуванням.