“Текст уже готовий і, наскільки я розумію, зараз він проходить реєстрацію у Верховній Раді. Максимум завтра (30 жовтня, ред.) вранці законопроєкт буде зареєстрований і депутати вже зможуть з ним ознайомитися”, — зазначив міністр.
Він додав, що необхідно, щоб парламент розглянув законодавчий акт “оперативно”.
“Законопроєкт вкрай складний, відповідно, очевидно будуть гарячі дискусії. Але більше шансів на те, що він буде прийнятий, ніж ні”, — сказав Малюська, зазначивши, що він знайомий з текстом документу.
Міністр наголосив, що у Конституції немає чіткого механізму перевірки, очищення чи перезавантаження складу Конституційного суду України.
“Відповідно, законопроєкт у канву, описану Конституцією чи Законом про Конституційний суд, аж ніяк не вписується. Відповідно, це радше політико правове рішення, ніж чіткий, передбачений законом юридичний механізм... Мова безумовно йде про те, щоб так само як це відбувалося з окремими органами судової влади, що все, ще очікує окремі органи суддівського самоврядування, наприклад, як ВРП, так само буде очікувати Конституційний суд України. Тобто мова буде йти про перезавантаження”, — розповів Малюська.
Він додав, що “Конституційний суд поніс величезні репутаційні втрати, втратив довіру від суспільства і, відповідно, став потенційно небезпечним для суспільства”.
“Невідомо що дійсно очікувати, бо всі ключові реформи замикаються на суддях Конституційного суду України. І зараз почалася абсолютно дивна ситуація, коли рішення прописувалося, підписувалося похапцем, різноманітні заяви зараз від суддів надходять, було очевидно, що був конфлікт інтересів. Відповідно, функціонування такого інституту зараз викликало чимало проблем. Тому президент так і зреагував. Напевно, це рішення більше політичне, ніж юридичне, тому що ще раз скажу, що юридично там виглядає як пастка певна, тому що зміна статусу Конституційного суду — це зміни в Конституцію, а зміни в Конституцію — обов’язковий етап проходження — висновок Конституційного суду. Відповідно, ця юридична пастка і спричинила необхідність якоїсь іншої більш креативної реакції”, — сказав міністр.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України статтю 366-1 КК, яка передбачала відповідальність за брехню в декларації.
Під час термінового засідання РНБО Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності.
Пізніше Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 477/220 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року “Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства”, яким увів у дію рішення, ухвалене на терміновому засіданні РНБО.
Крім того, 29 жовтня Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив Розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їх спецперевірки.
В результаті цих рішень НАЗК відновило доступ до Реєстру декларацій.
Своєю чергою, Державне бюро розслідувань викликало Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького для допиту на 2 листопада.