Україна вже має готову ракету-перехоплювач для антибалістичного проєкту Freyja, а першою готовою складовою від партнерів став данський радар. Водночас для створення повноцінного комплексу необхідно обʼєднати розробки різних країн в одну систему. Координацію цієї роботи мають посили офіси Freyja у Європі, пише УНН.
Деталі
Про готовність української ракети та данського радара повідомляв президент Володимир Зеленський. За його словами, ракету та пускову установку виробляє Україна, тоді як інші елементи залежать від партнерів.
Ми почули доповідь про данський радар. Це перша частина від партнерів, яка готова. І в цілому наша ракета готова. Це головне. Пускова і ракета - це те, що виробляє Україна. Решта елементів залежить від партнерів
Окремо Володимир Зеленський зазначив, що Україна сподівається випробувати Freyja вже цієї зими та обговорює з партнерами можливість збільшення виробництва.
Міжнародна коаліція навколо проєкту також розширюється. За словами президента, до Freyja вже приєдналися 11 країн. Крім того, Україна обговорила з Канадою її участь у цій ініціативі: канадська сторона підтвердила готовність підтримати проєкт.
Ще одним кроком для посилення міжнародної взаємодії має стати відкриття офісу Freyja у Копенгагені. Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона підготувала все необхідне для цього разом із норвезькими партнерами. Також обговорюється відкриття офісу в Осло.
Як офіси Freyja допоможуть координувати роботу партнерів
Як пояснює експерт, наявність готових окремих елементів ще не означає, що антибалістична система може працювати як єдиний комплекс.
Один із найскладніших етапів - це інтеграція всіх елементів у єдиний комплекс, насамперед системи управління вогнем, радіолокаційних засобів, програмного забезпечення, пускових установок і ракет-перехоплювачів. Усі ці компоненти розробляють різні компанії в різних країнах, і кожен із них має власні технічні характеристики, протоколи взаємодії та особливості роботи - пояснив у коментарі УНН аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук.
За його словами, потрібно забезпечити таку взаємодію компонентів, за якої радіолокаційна система зможе виявляти та супроводжувати ціль, передавати необхідні дані системі управління вогнем, а та - коректно взаємодіяти з пусковою установкою та ракетою-перехоплювачем.
І тут координаційні офіси можуть відіграти важливу роль. Вони потенційно допоможуть швидше узгоджувати технічні питання, організовувати взаємодію між розробниками, вирішувати проблеми на рівні держав і компаній та не допускати затримок через бюрократичні процедури. Особливо це важливо з огляду на заявлені плани проведення бойових випробувань узимку 2027 року. Часу на узгодження всіх компонентів і перевірку їхньої сумісності залишається небагато
Аналітик пояснив, що координаційні офіси стануть майданчиками, які забезпечуватимуть взаємодію між оборонними компаніями та державами-учасницями програми.
Фактично йдеться про те, щоб усі учасники проєкту працювали як єдиний механізм, розуміли свої завдання, дотримувалися узгоджених термінів і могли оперативно розв’язувати проблеми, які виникатимуть під час розробки. Тому створення таких офісів має не лише дипломатичне чи представницьке значення, а й цілком практичну мету - пришвидшити координацію робіт і наблизити перехід до повноцінних випробувань системи
Експерт також додав, що країни, які долучилися до Freyja, зацікавлені не лише в створенні нової системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні ракети за потенційно значно нижчою вартістю, ніж наявні альтернативи. За його словами, важливим чинником є також локалізація виробництва на території Європи, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачальників озброєння та критичних компонентів, зокрема від американських виробничих ланцюгів, а також мінімізувати ризики, пов’язані із залежністю від постачання окремих деталей із третіх країн.
Тобто Freyja має стратегічне значення не лише для України, яка потребує доступнішого засобу протидії балістичним загрозам, а й для європейських держав, які прагнуть розвивати власні оборонні спроможності та посилювати незалежність у сфері протиповітряної оборони. І створення координаційних офісів у Данії та Норвегії - це один із практичних кроків для того, щоб перевести міжнародну домовленість у площину конкретної спільної роботи над системою
Нагадаємо
Freyja - проєкт, у межах якого Україна разом з партнерами, у тому числі європейськими, розробляє систему протиракетної оборони. Вона має стати дешевшою альтернативою американській Patriot, яку Україна використовує для перехоплення російських балістичних ракет.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже виконала свою частину зобов'язань у межах проєкту Freyja.
Задля реалізації проєкту Україна ініціювала створення Антибалістичної коаліції, яка об'єднала низку держав та провідні оборонні компанії Європи. До роботи над системою Freyja, зокрема, долучилися Fire Point, Kongsberg, Saab, Hensoldt, Diehl Defence, Thales, Leonardo та інші виробники.