В Україні офіційно запрацював спеціальний правовий режим Defence City, який позиціонується як інструмент масштабування оборонного виробництва. Резидентство вже отримала перша компанія. Проте на старті роботи спецрежиму виникло питання: чи не закладені в його модель механізми, здатні не стимулювати, а стримувати розвиток галузі. УНН розбирався у цьому питанні.
Вимоги до резидентів
Defence City - це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Йдеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Окрім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також, відносно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше 50% загального доходу для суб'єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство серед акціонерів/учасників якого є особи,пов’язані із державою-агресором або стосовно якого застосовано санкції або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Останній пункт, на думку представників ринку, є найбільш спірним і фактично унеможливлює приєднання до Defence City більшої частини оборонних підприємств.
Відкрите провадження не означає доведену вину
За словами генерального директора Аерокосмічної асоціації України Володимира Семенова, сама по собі вимога про відсутність кримінальних проваджень не враховує сучасні українські реалії.
Здається, ми мало знаємо компаній, вони або зовсім нові, які не мають кримінальних проваджень. Як тільки ти перетинаєш певний поріг, я маю на увазі доходу компанії, одразу чекай на візити
За його словами, на сьогодні будь-який бізнес може опинитися в такій ситуації, коли проти нього буде відкрите кримінальне провадження. Однак він наголошує, що відкрита кримінальна справа ще не означає, що вина підприємства доведена. На думку Семенова норму щодо наявних кримінальних проваджень варто уточнити, зазначивши що повинен бути обвинувальний вирок.
Оскільки ці справи у нас тягнуться роками, я маю на увазі в країні, то це якраз і є стримуючим фактором роботи з цього приводу. Навіщо цю норму запровадили, я теж не розумію
На його думку, проблема полягає у фактичній відсутності презумпції невинуватості бізнесу до моменту обвинувального вироку. В умовах, коли кримінальні провадження можуть роками перебувати на стадії досудового розслідування, сам факт їх відкриття стає ризиком втрати або неотримання стратегічного статусу.
На практиці це означає обмеження доступу до Defence City відразу після відкриття кримінального провадження, а також значні строки розслідувань справ, а отже й тривале блокування потенційного резидентства.
Чому лише один резидент?
Наразі резидентом Defence City стала лише одна компанія – виробник дронів "Vampire", "Shrike" та перехоплювачів російських БПЛА. Така тривалість вступу до Defence City породжує питання щодо бар’єрів.
За оцінкою генерального директора Аерокосмічної асоціації України Володимира Семенова, окрім норми про кримінальні провадження, існують й інші "підводні камені".
Зокрема, не до кінця зрозуміла процедура перевірки компаній, що претендують на статус резидента. Перед подачею заявки необхідно пройти аудит, однак порядок його проходження та критерії оцінки не зрозумілі.
Окрім того, раніше підприємства авіа та оборонного сектору вже проходили включення до реєстрів Мінстратегпрому. Тепер фактично створюється додатковий фільтр, який дублює вже наявні механізми перевірки, що тільки ускладнює процедуру і робить її тривалішою.
Стратегічні підприємства поза режимом?
Варто зауважити, що оборонна галузь України традиційно працює в зоні підвищеної уваги правоохоронних органів, а особливо зараз в умовах війни. Це зумовлено обсягами контрактів, держзамовленням та експортним контролем.
Звісно контроль потрібен, звісно спецрежимом не може користуватися компанія, винна у якихось махінаціях чи порушеннях. Проте ця вина повинна бути доведена в суді, адже в Україні, як і в будь-якій демократичній державі діє презумпція невинуватості.
Тому логічно виникає питання: чи не опиняються компанії, які фактично є основою оборонно-промислового комплексу, поза спеціальним режимом лише через процесуальний статус без вироку суду?
І чи не стане наявність кримінальних проваджень проти оборонних підприємств предметом торгів з правоохоронцями: коли вимагатимуть відкупні за те, щоб підприємство мало змогу долучитись до Defence City?
У нинішній конструкції Defence City очевидно ризикує стати не майданчиком масштабування, а режимом з обмеженим колом "допущених". І дати недоброчесним правоохоронцям додаткові важелі тиску на бізнес.