Деталі
Більшість опитаних українців - 76,6% вважають жителів окупованих після 24 лютого 2022 року територій жертвами обставин та заручниками окупантів, і лише 13,2% думають про них як про зрадників, пристосуванців чи байдужих до України.
При цьому учасники дослідження переконані, що ті, хто живе в окупації, є перш за все заручниками особистих та родинних обставин 44,7%, а вже потім — окупаційних сил 31,9 %. Загалом ця тенденція також актуальна у ставленні українців до тих, хто перебуває в окупації з 2014 року.
За словами аналітика Анатолія Бондарчука, з більшим розумінням до тих, хто лишився в окупації після початку повномасштабного вторгнення, ставляться українці, які живуть на Сході 80,7%, Півдні 79,3% та Центрі 78,2%; розмовляють у побуті російською 82,8% або українською і російською мовами 79,9%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Близько 45% українців вважають патріотизмом донатити й розмовляти державною мовою - опитування
Дещо гірше до тих, хто лишився на новоокупованих територіях, ставляться жителі Заходу та українськомовні громадяни. Однак навіть серед них більшість, 70,7% та 73,3% опитаних відповідно, вважає тих, хто живе в окупації з 24 лютого 2022 року, жертвами обставин.
Респонденти дещо гірше ставляться до тих громадян нашої країни, які жили в окупації останні 9 років — у Криму та окремих районах Донецької й Луганської областей (ОРДЛО)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українців найбільше об'єднують перемоги ЗСУ - опитування
Опитані практично однаково ставляться і до кримчан, і до донеччан та луганчан. Заручниками обставин та окупантів жителів Криму вважають 47,5% опитаних, так само думають про тих, хто лишається в ОРДЛО, 50,4% українців. Натомість зрадниками, пристосуванцями або пасивними прихильниками росії назвали тих, хто лишився в Криму, 38,7% респондентів, а тих, хто живе в окупації в Донецькій і Луганській областях, — 37,7% опитаних.
З більшим розумінням до тих, хто живе в окупації з 2014 року, ставляться українці, які мешкають на Півдні (до кримчан позитивно ставляться 54,8%, до тих, хто живе в ОРДЛО — 67,8%) та Сході (56,3% та 58,5% відповідно); розмовляють російською (56,5% та 63,5% відповідно) або українською та російською (57,3% і 60,9% відповідно), а також ті, кому понад 60 років (49,5% і 52,1% відповідно).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже 70% українців вважають, що у найближчі 5 років Україну очікує розвиток - опитування
Як розповів аналітик Дмитро Баштовий, 76,5% респондентів вважають, що люди беруть російські паспорти з питань фізичної безпеки, 36,2% - з фінансових міркувань. 31,7% вважають, що паспорти беруть тому, що підтримують росію, 14,5% - для завдань спротиву.
Опитані респонденти також відповіли на питання, хто має нести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою.
Найбільше опитаних (94,5%) назвали представників силових структур та військових, які перейшли на службу до окупаційної влади, 92,8% назвали людей, які допомагали російській адміністрації організовувати на окупованих українських територіях так звані «вибори» та «референдуми», ще 92% хотіли би притягнути до відповідальності людей, які балотувались цих так званих «виборах».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Державну мову вважають рідною понад 80 відсотків українців - опитування
Доповнення
Ставлення українців до тих, хто залишився на ТОТ відбувалося з 3 до 17 липня 2023 року. У межах дослідження було опитано 2011 дорослих (віком від 18 років) громадян України, які проживають на підконтрольній Україні території (на момент польового етапу) і не перебувають в інституційних умовах (лікарні, в’язниці, військова служба, яка унеможливлює відбір
у звичайних домогосподарствах тощо).
Дослідження як українці ставляться до тих, хто бере російські паспорти та співпрацює з окупаційною владою відбувалося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 19 до 29 червня 2023 року. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Метод опитування: телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі
випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2004 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Статистична похибка* не перевищує 2.4% — для показників близьких до 50%.