Зовнішня торгівля України: вплив війни та на чому вдалося заробити
Київ • УНН
Попри війну експорт та імпорт не припиняється. Українці автивно ведуть зовнішньоекономічні діяльність
КИЇВ. 22 грудня. УНН. Російсько-українська війна суттєво вплинула на економічний стан нашої країни, її зовнішньоекономічну діяльність зокрема. Експортно-імпортні операції України в поточному році зазнали кардинальних змін. R&D центр YouControl порівняв торішні дані Митниці з показниками десяти місяців 2022 року. Результати аналізу структури зовнішньої торгівлі, причини її динаміки та наслідками для економіки — у новому дослідженні, яке публікує УНН.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі
Валютна виторг, який українські компанії отримують від експортних операцій, — фактор, що здатний суттєво впливати на валютний курс гривні. А відтак — і на все економічне життя країни. Розуміючи цю макроекономічну взаємозалежність разом із обвалом обсягів експорту в першому півріччі 2022 р., НБУ прийняв рішення адміністративними методами зафіксувати курс. Проте дисбаланс, що зростає між попитом на валюту з боку бізнесу і населення та пропозицією від експортерів зумовив вагоме розходження між офіційним та тіньовим ринковим курсом. Його, до речі, вдалося лише частково компенсувати “ручним” підняттям фіксованого значення з 29 до 36,6 грн/дол.
У другому півріччі ситуація з припливом валюти почала поступово вирівнюватись. Це сталося не лише внаслідок міжнародної фінансової допомоги, а й шляхом відновлення експорту, зокрема аграрного через запуск морського “зернового коридору”. Втім дані Держстату свідчать, що проблема недостатнього покриття експортом імпорту залишається актуальною. Адже негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-жовтні цього року зросло у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до 7,05 млрд доларів із 2,69 млрд доларів.
На кому та на чому заробляли в 2022?
У нинішньому році сумарний експорт товарів становив 36,9 млрд дол (67,7% відносно січня-жовтня 2021 р.), тобто відбулося його скорочення майже на третину.
Очевидно, що за рік експорт між Україною та іншими країнами зазнав суттєвих змін.Так, на перше місце за обсягом експорту з України за 10 місяців 2022 р. вийшла братня Польща (понад 5.6 млрд доларів або 15,4%).
Китай, який був споживачем українських товарів №1 у 2021 році, за час війни опустився на 4-ту сходинку в ренкінгу топ-експортерів. Його частка в загальному експорті України знизилася вдвічі — з 11,8% до 5,3%.
Скоротилися частки в “експортному пирозі” і таких традиційних споживачів всього українського як Італія, Індія, Єгипет. Логічно, що відбувся і обвал офіційних постачань України в рф, як країну-агресора — з 5% до 1.3%. Відтак країна-терорист з’їхала з №5 в ренкінгу географічних напрямків експорту до №20.
Водночас істотно збільшилась частка постачання українського експорту до таких країн як Румунія, Угорщина (!), Словаччина, Болгарія та Молдова, які є географічно близькими сусідами. Транспортування вітчизняної продукції туди відбувається наземними магістралями на західному напрямку з відносно благополучних прикордонних регіонів Закарпаття, Буковини. А також стійко тримаючої удар Одещини.
Достатньо великими покупцями українських товарів лишаються Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Чехія.
Українці під час війни найбільше заробили від продажу аграрної продукції: кукурудзи та соняшникової олії — ті товарні групи, які займають 1 і 2 місця в ренкінгу експорту з 12,9% (4,7 млрд.дол.) та 12,1% (4,4 млрд. дол.) частками відповідно. На третьому місці знаходиться залізна руда та концентрати з 7,5% (2,7 млрд. дол.).
Далі за обсягами експортних постачань йде продукція АПК: пшениця і насіння ріпаку. №6 - кабелі та ізольовані проводи, №7 — напівфабрикати з вуглецевої сталі.
Загалом, основними джерелами експортної валютного виторгу як і в попередні роки лишається продукція сільського господарства і суттєво “просівшої” металургії. Фрагментарними вкрапленнями з інших секторів в топ 20-ці експортних позицій залишаються вищезазначені електрокабелі, а також, як не парадоксально, електроенергія, електронагрівальне обладнання, лісоматеріали та меблі.
Що завозили і звідки?
За 10 місяців 2022 року сумарний імпорт товарів склав близько 44 млрд. дол. (76,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року). Падіння імпорту було не таким суттєвим як експорту, оскільки обсяги купівлі закордонних товарів українцями скоротилися менше ніж на четвертину від довоєнного рівня, тоді як продажі за кордон впали на 1/3.
Незмінним лідером за обсягом імпорту залишився Китай, з показником у 15% (або 6,5 млрд.) замість 15,1%. Другу сходинку посіла Польща - 9,9 % (майже 4,4 млрд дол). В 2021 році Польща займала четверту сходинку з часткою у 6,8% (4,4 млрд дол). У 2022 році Німеччина закріпила і незмінно посіла 3-тю сходинку, з майже незмінним показником у 8,3 %, що складає 3,6 млрд дол.
З 7-ої позиції в 2021 році на 4-ту піднялась Туреччина з показником в 5,2 % (або 2,3 млрд дол). П’ятірку лідерів замикає США, замінивши країну-союзницю росії білорусь з показником у 4,2% (1,8 млрд дол). Сама ж білорусь змістилась на 9 сходинку з показником 3,2 %.
Варто відзначити, що після початку повномасштабного вторгнення Україна, врешті, значно скоротила імпорт з країни-агресора, хоча успіхом було б, звісно, повне припинення співпраці з рф. Росія цьогоріч опинилась на шостій сходинці у рейтингу зміни лідерів, перемістившись з 2 місця. Її частка в загальному імпорті впала майже втричі: з 9,1% до 3,6 % (1,5 млрд дол).
Загалом, загальна сума імпорту за 2022 рік склала трохи більше за 44 млрд дол. порівняно з сумою у 73,2 млрд у 2021 році. Незмінним залишився імпорт з Італії, Словаччини та Нідерландів. Спостерігаємо зростання торгового партнерства з Польщею, Туреччиною, США, Чехією та Індією.
Загалом, за 2022 рік найбільше було завезено товарів з категорії нафта та нафтопродукти — їх частка складає 15,6 %, а це трохи більше, ніж 6,8 млрд дол.
Другу сходинку посіла категорія автомобілі легкові та інші моторні засоби — 5,8% (2,5 млрд дол), замінивши категорію гази нафтові у 2021 році. Натомість частка у категорії гази нафтові складає 4,1 % (1,8 млрд дол).
Четверту сходинку посідає категорія товарів “інше”, яка піднялась зі 107 місця у 2021 році: 3,7% (1,6 млрд дол). Це можна пояснити прямим впливом повномасштабного вторгнення, адже до категорії інші товари відносяться: дипломатичний вантаж, міжнародні експрес-відправлення, консолідований вантаж та гуманітарна допомога.
Категорія лікарські засоби залишилась на відносно незмінному рівні - 1,2 млрд дол з часткою 2,9%.
В цілому, за 10 місяців 2022 року збільшився імпорт тракторів, ізольованих проводів та кабелів, шин та покришок та продуктів для годівлі тварин, порівняно з 2021 роком. Це можна пояснити збільшенням потреб у відповідних сферах використання цих товарів після повномасштабного вторгнення.
Висновки
У підсумку варто зазначити, що структура як експорту, так і імпорту була зібрана за 10 місяців 2022 року і може коригуватися за підсумками повних 12 місяців. Проте, очевидною є тенденція зміни країн-лідерів, з якими реалізовувались торгово-економічні відносини за минулий рік.
Слід розуміти, що повномасштабне вторгнення росії на територію України зумовило безпосередній вплив на зміну країн, з якими реалізовувався експорт та імпорт.
Також, чітко відстежується зміна у категоризації товарів, адже у 2022 році значно зросла потреба в отриманні гуманітарного вантажу, технічного спорядження та товарів, які допомагатимуть у реалізації сільськогосподарських планів, задля забезпечення діяльності держави.