Зниження цін на ліки чи ілюзія економії: що приховують нові правила?

Попри державне регулювання цін на медикаменти, українці продовжують переплачувати за ліки та поступово стикаються з обмеженням вибору препаратів. Міністерство охорони здоров'я України оприлюднило перелік із 100 препаратів, ціни на які з 1 березня 2025 року знизилися на 30%. Відповідну декларацію підписали вітчизняні фармацевтичні виробники. До цього "золотого списку" увійшли анальгетики, жарознижувальні засоби, протизапальні та антибактеріальні препарати, а також медикаменти для лікування шлунково-кишкового тракту. Водночас ефективність цих препаратів викликає сумніви у спеціалістів та й динаміка цін на ліки виявилася суперечливою: деякі препарати дійсно стали доступнішими, водночас інші, які раніше коштували менше, різко подорожчали. Це створює враження, що за позитивними змінами можуть ховатися приховані маніпуляції або ж законодавчі ініціативи були недостатньо раціональними.

Передумови

Занепокоєння серед споживачів насамперед викликало попереднє зростання цін на лікарські засоби, яке передувало їх зниженню в березні. Протягом перших місяців 2025 року вартість багатьох препаратів поступово, але відчутно зростала, що створювало значний фінансовий тиск на населення, особливо на соціально вразливі категорії громадян. Фактично зниження цін на 30% з 1 березня лише повернуло їх до рівня кінця 2024 року, що викликало обґрунтовані сумніви щодо реальної вигоди для споживачів. 

Виникає закономірне питання: чи не було попереднє зростання цін навмисним завищенням, спрямованим на створення ілюзії суттєвого здешевлення? Крім того, такий підхід може підірвати довіру населення до механізмів регулювання цін та викликати обурення з боку громадськості. Ця ситуація була випадковістю чи спланованою стратегією? Питання риторичне.

Практичні приклади

Одним із препаратів у "Топ-100" є знеболювальний засіб "Цитрамон-Дарниця" (таблетки №10). За новими правилами його ціна не може перевищувати 36,54 грн, що справді означає здешевлення. Проте три аналоги цього ж препарату − "Цитрамон У" (АТ "Лубнифарм"), "Цитрамон В" (ПАТ "Монфарм") та "Цитрамон-М" (ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка"), які також входять до списку, згідно з даними онлайн-сервісу "Tabletki.ua" – дивним чином подорожчали з початку 2025 року.  

Тобто, хоч один препарат і став дешевшим, пацієнти втратили можливість купувати більш доступні альтернативи, у підсумку витрачаючи більше коштів.

Простими словами до змін в аптеках можна було знайти чотири аналогічні препарати: умовно один коштував близько 50 грн, а три інші – 15, 20 та 25 грн. Після запровадження регуляторних норм перший препарат подешевшав на 30%, але решта стали дорожчими. Як наслідок, вибір доступніших варіантів скоротився, змушуючи пацієнтів платити більше. Пацієнти втратили можливість обирати більш бюджетні аналоги, оскільки їхня вартість зросла. Тобто, запроваджені регуляторні норми фактично обмежили вибір споживачів, змушуючи їх витрачати більше коштів на лікування.

І це лише один приклад. 

Подорожчання імпортних ліків

Окрім впливу на продукцію українських виробників, регулювання позначилося й на імпортних препаратах. Наприклад, найдорожчий засіб у списку "Топ-100" – "Фаніган" (таблетки №100)  від "Кусум Фарм" за новими нормами не може коштувати більше ніж 556,13 грн. Його повний аналог "Долоксен" (виробник – "Індоко Ремедіс Лімітед.", країна походження бренду – Велика Британія) на початку 2024 року коштував дешевше, але відтоді його ціна суттєво зросла, нині становлячи щонайменше 509 грн. Це ще раз демонструє загальну тенденцію – штучне зниження цін на певні препарати призводить до здорожчання інших, особливо імпортних.

Маніпуляція чи недопрацювання?

Фактично, замість реального здешевлення ліків відбувається певне перерозподілення та дисбаланс ринку. Відповідальні посадовці звітують про успішне регулювання, але пацієнти змушені платити більше, просто в іншій комбінації. Усе це більше нагадує гру в "зниження цін" для формальної статистики, ніж реальну турботу про населення.

Більше того, існує ризик подальших негативних наслідків у вигляді можливого дефіциту або навіть повного зникнення певних препаратів. Виникає логічне питання: яка справжня мета змін і що далі готують для українців посадовці? Відповідь поки залишається відкритою.