Збереження культурних памʼяток: відреставрований вітряк з Херсонщини запрацював у Києві

Вже другий рік поспіль благодійний фонд "МХП-Громаді" в Міжнародний день музеїв відкриває нову важливу культурну пам’ятку: відреставрований вітряк з Херсонщини запрацював у Києві, передає УНН.

Деталі

Гігант був збудований наприкінці 19 – на початку 20 століття в селі Олександрівка.

"Це не просто музейний експонат. Сьогодні херсонський вітряк отримав друге життя. 120 років тому він був збудований, він виконував свою місію - робив хліб для людей. І сьогодні він відновлений в тому конструктиві, у якому був замислений", - коментує т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандаєв.

Ще в сімдесятих роках вітряк перевезлидо Національного музею культури та побуту України, де планували зібрати й реставрувати. Тоді ідею так і не змогли реалізувати. Сьогодні це стало можливим за підтримки фонду "МХП-Громаді".

"Для компанії МХП підтримка культурних проєктів важлива тим, що це - про збереження цінностей, сенсів, традицій. Сьогодні наші військові виборюють право українців на життя, на власні сенси, свободу і вибір. Культура є важливим фактором в цій боротьбі. Тому сьогодні відкривати цей млин ще символічніше. Цей вітряк – символ стійкості української культури, яка перемогла радянський період і переможе у війні з російською агресією", – додає голова Наглядової ради БФ "МХП-Громаді" Юрій Мельник.

Реставраційні роботи тривали рік. За цей час змогли зробити ґрунтовне дослідження об’єкту, розчистили територію для встановлення вітряка, відтворили автентичний робочий механізм та багато іншої роботи зробили для вітряка. Відновлення споруди стало одним із етапів реалізації державної програми в межах меморандуму між компанією МХП та Мінкультом.

"Національний музей народної архітектури та побуту України є відображенням України в мініатюрі. І той факт, що саме у нас на території відроджується Херсонщина (територія, на яку постійно зазіхає загарбник), дає надію на відновлення її в масштабах країни. Вітряк має форму та механізми, притаманні саме Херсонщині. Його дах тим-то й унікальний, що має форму перевернутого човна, адже родом із морських країв, що відчувається при першому ж погляді на нього", – говорить генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ) Оксана Повякель.

Довідка

Відреставрованому вітряку понад 100 років. Орієнтовно був зведений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка на Херсонщині. Ця господарська споруда є зразком народної архітектури Півдня України, відображає типологію та регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України ХІХ ст.

За типом побудови це шатровий вітряк, що має поворотний верх та нерухомий круглий корпус, звужений доверху, зведений із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині. Дах складної унікальної форми у вигляді перевернутого човна із дубових дошок - саме така будова вітряків притаманна морським місцевостям. Вітряк має чотири лопаті, двоповерховий. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, які веретеном і "баклушею" зв’язані з колесом на валу, розміщеному в просторі даху.

У 1973 році під час експедиційного обстеження шатрового вітряка в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області архітектором Прибєгою Л.В., інженером Тютюнником А.М. та техніком Марчуком В.А. було встановлено його незадовільний стан: поворотна рама потребувала 40% заміни, дах (із п’яти кружал) і покрівля даху (із соснових дошок) мали бути повністю замінені, крила майже не збереглися. Стіни та фундамент, виконані із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині перевезенню не підлягали. Тому було прийняте рішення здійснити реконструкцію вітряка у Музеї та використати механізм, який зберігся в задовільному стані.

Для цього та ж експертна група у 1974 році розробила проєкт реставрації вітряка згідно з обмірними кресленнями. Ці матеріали зберігаються в архіві Національного музею архітектури та побуту України.

Тоді ж на території музею був зведений каркас вітряка із каменю-вапняку.

І лише у 2023 - 2024 роках за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді" вдалося відновити та завершити реставрацію цього вітряка.

Розробку проєкту реставрації та реконструкції очолили Олег Волосовський та Лофт Бюро. Було проведено дослідження архівних креслень команди творців музею, розроблений пакет робочої документації: 3д моделі та візуалізації, детальні креслення, що базувалися на архівних даних.

За рік відновлювально-реставраційних робіт вдалося зробити: - ґрунтовне дослідження стану об’єкта;

- топозйомку;

- обстеження фундаментів і самої кам’яної вежі вітряка;

- розчищення території навколо вітряка та схилу;

- збудувати охоронну стіну;

- укріпити фундамент, згідно з креслень 1973-го року інженера А. Тютюнника та техніка В. Марчука;

- виготовити та встановити дубові дах і лопаті (для цього була здійснена заготовка трьох сортів дерева, збірка і монтаж);

- відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги; - облаштувати територію навколо вітряка.

18 травня відреставрований вітряк офіційно запрацював і відкрив свої двері для відвідувачів.

Довідка

"МХП-Громаді" - український благодійний фонд, який почав свою діяльність 2015 року. Його головна місія - комплексний розвиток громад. Географія діяльності налічує 12 областей України: понад 700 містечок і сіл. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Фонд системно підтримує людей, які перебувають у регіонах бойових дій, українських захисників та рятувальників, громади, лікарні та пологові будинки, благодійні установи, які дбають про дітей-сиріт та літніх людей, а також людей, які через війну залишилися без дому та засобів для існування.