З 35 тисяч до 19: демографічна криза наочно на прикладі Києва

Демографічна криза у Києві не почалася з повномасштабного вторгнення — вона визрівала роками. Але з початком повномасштабної війни стала особливо помітною. УНН зібрав для вас інформацію, яка наочно демонструє рівень народжуваності у столиці. 

Падіння народжуваності у столиці спостерігалося ще до початку повномасштабної війни. Як свідчить статистика у 2015 році у Києві народилося 35 558 малюків, а у 2019 - вже близько 30 тисяч. Після 2022 року показник трохи перевищує 19 тисяч. І столиця є лідером за рівнем народжуваності по країні. 

На рівень народжуваності впливає низка факторів, викликаних війною: міграційні процеси, відсутність впевненості у завтрашньому дні, зміна гендерних ролей та моделі родини - чоловіки на фронті, а жінки самі, економічні фактори та здоров'я. 

В українців суттєво скоротився горизонт планування - для багатьох це "пережити рік" або й "пережити цю ніч". Все це не сприяє покращенню демографічної ситуації.  

Як держава компенсує вартість пологів 

Попри широко поширену думку, що держава докладає надто мало зусиль для покращення демографічної ситуації все ж вона не стоїть осторонь. Так серед програм медичних гарантій в Україні діє і програма "Медична допомога при пологах". Пологи для жінок за цим пакетом послуг є безкоштовними - вартість послуг закладам, які мають відповідні угоди компенсує Національна служба здоров'я. 

За програмою медичних гарантій, вартість пологів оцінюється у суму близько 20 тисяч гривень. При цьому не має значення, чи це природні пологи, чи кесарів розтин - у вартість також входить знеболення. 

З 2020 року за медичне супроводження пологів НСЗУ виплатило медзакладам столиці усіх форм власності понад 2 млрд гривень. 

Де народжується найбільше киян 

Левова частка виплат припала на КНП "Перинатальний центр Києва", який з 2020 року отримав понад 554 млн грн. При цьому пік виплат припав на час після об'єднання двох закладів-лідерів за кількістю народжених у них немовлят: 5 пологового та Перинатального центру, що був створений на базі 7 пологового столиці. До об'єднання, яке остаточно відбулося у 2023 році, лідером був 5 пологовий будинок, одразу ж за ним ішов Перинатальний центр. 

За статистикою, яку озвучила днями Вікторія Біла - нинішній медичний директор Перинатального центру, а до об'єднання керівник закладу - у 2017 році вони приймали 7 тисяч пологів. У 2024 році вже в об'єднаному закладі було прийнято 8300 пологів, а у 2025 - 7600. Як бачимо, падіння народжуваності видно і за статистикою закладу, однак він залишається лідером у столиці. 

Причина – не лише обсяги, а й профіль: сюди везуть найскладніші випадки з усієї столиці, саме тут концентрується майже весь потік передчасних пологів Києва. Фактично після об'єднання виник найбільший перинатальний кластер в Україні. 

Окремі виплати за найменших 

За час дії програм медичних гарантій НСЗУ виплатило пологовим столиці понад 1,1 млрд гривень  за пакетом "Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках", з них понад 412 млн припало на Перинатальний центр. Понад 228 млн гривень було виплачено за програмою, до якої включена допомога передчасно народженим немовлятам. 

Та попри обсяги підтримки ситуація залишає бажати кращого. Проблема в тому, що поки медики у надскладних умовах намагаються зберегти кожне життя – українки, ті які залишилися в Україні, не поспішають народжувати. Поки мільйони українців за кордоном, поки чоловіки на фронті, поки горизонт планування сім'ї не виходить за межі наступного обстрілу – жодні компенсації чи якісні медичні послуги не повернуть народжуваність на довоєнний рівень.